Засідання Ради національної безпеки і оборони хоч і відбувалося в затишній залі, але кожен із його учасників десь у глибині свідомості чув звуки обстрілів українських позицій у зоні АТО з територій, окупованих сепаратистами й російськими найманцями. Тож відчуття відповідальності сприяло ухваленню рішень, адекватних ситуації.
Тенденцію до її загострення відзначив і Президент Петро Порошенко. Попри хитке перемир’я, почастішали як односторонні обстріли, так і випадки бойових зіткнень з диверсійно-розвідувальними групами терористів. Наші вояки, за словами Головнокомандувача, продемонстрували добрий бойовий вишкіл, миттєве й ефективне реагування на атаки.
«Ці спроби зірвати мінські домовленості, не просто провокуючи українських військових диверсійними діями, обстрілами наших територій зі зброї, яка мала бути давно відведена, недопуском Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ як у місця спостереження, так і в місця відведення бойової техніки до не контрольованої Україною ділянки українсько-російського кордону, свідчать, що ризики і загрози національній безпеці, суверенітету, територіальній цілісності і незалежності України залишаються надзвичайно високими», — констатував Петро Порошенко.
Наші військовослужбовці, які несуть службу на сході, мають твердий наказ давати відсіч ворогу, відкриваючи вогонь на ураження, в разі загрози їхньому життю. «Ми не допустимо, щоб ворог зміг застати нас зненацька», — підкреслив глава держави.
Водночас такі дії спрямовано лише на оборону. І провокації проросійських бойовиків не звернуть Україну зі шляху євроінтеграції й не завадять неухильно виконувати домовленості задля встановлення миру. Саме це спонукає нашу сторону проводити консультації з країнами Європейського Союзу і трансатлантичними партнерами щодо продовження санкцій проти агресивного сусіди.
На тлі нездорового розвитку ситуації на сході засідання РНБО було присвячене переважно фінансуванню сектору оборони та безпеки в 2016 році. У Стратегії національної безпеки фінансування потреб безпеки і оборони визначено на рівні не менше 5% ВВП. Згідно з Воєнною доктриною, безпосередньо на оборону потрібно витрачати не менше 3% ВВП.
Одним із пріоритетів тут названо підвищення платні військовослужбовцям, насамперед тим, хто йде на контрактну службу. «В умовах необхідності проведення демобілізації значну частину може бути залучено до лав Збройних сил на контрактній основі», — вважає Президент.
Ще одним ключовим напрямом визнано проведення інтенсивної бойової підготовки, реалізацію державного оборонного замовлення, розширення спроможності розвідувальних органів, посилення контррозвідувального захисту, боротьбу з тероризмом і диверсійною діяльністю, облаштування і забезпечення захисту державного кордону, модернізацію морської охорони.
Уже вдалося значно підвищити ефективність використання коштів, зокрема завдяки діяльності волонтерського десанту в Міністерстві оборони, створенню офіса реформ, переходу на електронні торги, звільненню низки посадовців за підозрою в корупції.
Заплановані витрати на оборону випливають із відносно оптимістичного прогнозу розвитку ситуації на сході. «Як мінімум з того, що перемир’я триватиме, а активних бойових дій не буде, ми зможемо завершити відновлення боєздатності армії, яку було зруйновано в попередні роки. Але у разі істотного загострення ми маємо бути готові до того, що ці витрати доведеться збільшувати», — попередив Верховний Головнокомандувач.
Хоча наші затрати на оборону щонайменше у двадцятеро нижчі за аналогічні видатки Росії, але й за такої кричущої різниці Збройні сили України забезпечили і забезпечуватимуть належну оборону Батьківщини.
«Наступного року, як цьогоріч і торік, ми комбінуватимемо військові зусилля з дипломатичними і обов’язково переможемо. Бо ніхто не може зрівнятися з українцями у бойовому дусі, патріотизмі, вишколі, моральному дусі. Підтвердженням цього є те, що з нами — весь світ. В цій визвольній війні з нами є правда. Бо на нашій території перебуває ворог, — цитує слова Президента його прес-служба. — Ми маємо зробити все можливе, щоб звільнити українську землю. І ще раз наголошую, що за ці півтора року ми підвищили боєздатність своєї армії до рівня однієї з найкращих на континенті».
Загалом ухвалені того дня рішення не вийшли за межі Стратегії нацбезпеки та воєнної доктрини. РНБО рекомендувала уряду забезпечити рівень видатків на сектор безпеки і оборони наступного року в обсязі 5% ВВП. Із них не менше 3% спрямувати безпосередньо на оборонний сектор. Як повідомляє УНІАН, фінансування із загального фонду Державного бюджету становитиме щонайменше 100 мільярдів гривень. Заплановано також додаткове фінансування зі спецфондів і залучення ресурсів під державні гарантії.
А от обсяги державного оборонного замовлення на 2016 рік стануть відомі після ухвалення Верховною Радою головного кошторису країни.
Стратегічні військові програми з розробки й виготовлення сучасного озброєння та військової техніки для включення їх до майбутнього державного оборонного замовлення будуть затверджені без зволікань, запевнили у прес-службі РНБО.
Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»