Майже півстоліття тому, на початку 70-х років, у космос були запущені два апарати НАСА: «Піонер-10» і «Піонер-11». Вони стали першими міжпланетними зондами, які досягли найбільших планет Сонячної системи – Юпітера і Сатурна. Через кілька років за ними «навздогін» вирушили ще два апарати: «Вояджер-1» і «Вояджер-2». Другий з цієї парочки в 1986 році став першим і поки єдиним апаратом, який дістався до Урана, а ще через три роки – до Нептуна. Піонери і Вояджери стали першими створеними людьми апаратами, які залишили Сонячну систему. І якщо вже вони покинули наше материнське космічне лоно, то було б цікаво дізнатися, чи побачать вони будь-коли світло інших зірок так само близько, як зараз їм ще видно промінчики Сонця?
Дослідники з Інституту астрономії Товариства Макса Планка і Каліфорнійського технологічного інституту опублікували в Research Notes of the AAS статтю з результатами розрахунку, коли і повз які зірки пролетять в майбутньому два «Вояджера» і два «Піонера». Для розрахунків вони використовували базу даних проєкту Європейського космічного агентства Gaia, звідки взяли координати, швидкості і напрямку переміщення понад 7 мільйонів найближчих до нас зірок.
Як і слід було очікувати, першою зіркою на шляху космічних мандрівників буде Проксима Центавра (це найближча до Сонця зірка, відстань до якої 1.3 парсек, або трохи більше 4 світлових років). Швидше за все до неї добереться «Вояджер-1», правда, станеться це зовсім не скоро за людськими мірками – через 16 тисяч років. Ось тільки якось відчутно наблизитися до зірки ні у жодного з чотирьох апаратів не вийде – всі вони пролетять біля Проксіми Центаври на відстані майже 1 парсека. Це лише трохи менше за відстань, на якій вони у той момент перебуватимуть від Сонця.
Найближче до «чужого» сонця наблизиться апарат «Піонер-10» – він пролетить на відстані 0.23 парсек повз зірку HIP 117795. Але станеться це лише через 90 тисяч років. У середньому кожен з апаратів пролітатиме на відстані близько 1 парсека від зірки кожні 50 тисяч років. Якщо говорити про більш близькі «контакти», то чим меншу відстань ми візьмемо, тим довше нам доведеться чекати такої події. Наприклад, проходити зірки на відстані 0.1 парсек апарати будуть приблизно раз у 5 мільйонів років. Щоб уявити цей проміжок часу на нашій планеті, достатньо згадати, що приблизно 4 мільйони років тому на Землі з'явилися анамські австралопітеки, наші дуже далекі предки. А хто буде населяти Землю через кілька мільйонів років – можна лише здогадуватися.
Як уже повідомляв «Урядовий кур’єр» через 40 років після запуску «Вояджер-2» вийшов у міжзоряний простір. За орбіту Плутона, на відстань 18 млрд км від Землі, апарат вийшов ще в листопаді 2018 року, але дані йшли рік, повідомляє NASA. Ще якийсь час знадобився для розшифровки послання.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»