"Бельгійська політика – без гендерних упереджень"

5 жовтня 2020

Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

До складу нового бельгійського уряду увійшла жінка-трансгендер Петра Де Суттер. Вона стала першим трансгендерним міністром не лише у самій Бельгії, а й у всій Європі. Досі Петра Де Суттер представляла свою країну у Європарламенті від фламандської партії «зелених». У кабінеті нового прем’єра Александра Де Кру вона обійматиме посаду віцепрем’єр-міністерки – міністерки з питань державних підприємств і державного управління.

Цікава деталь полягає у тому, що бельгійські ЗМІ жодним словом не згадали про особливості гендерної ідентичності нової віцепрем’єрки. Цей факт потрапив у заголовки видань інших європейський країн. На думку аналітиків, те, що масмедіа Бельгії зосередили свою увагу на роботі й політичних досягненнях Петри Де Суттер, а не на її трансгендерності й особистому житті, свідчить про їхню професійність і прогресивний характер сучасної політики Бельгії.

Після свого призначення на посаду Петра де Суттер написала у Твіттері: «Я пишаюся тим, що у Бельгії та більшості країн ЄС гендерна ідентичність не визначає вас як особистість і не становить жодних проблем». Вона також висловила сподівання, що її призначення на урядову посаду «стане приводом для роздумів з цього приводу в інших країнах».

57-річна Петра Де Суттер – професорка гінекології, до приходу в політику обіймала посаду завідувачки кафедри репродуктивної медицини університету міста Гент. Вона вирішила змінити стать і стати жінкою у 40-річному віці. Петра де Суттер ніколи не приховувала своєї трансідентичності і є активною захисницею прав людей зі спільноти ЛГБТ. Проте вона не раз наголошувала, що не хоче, щоб її особистість та діяльність зводили лише до питання статі.

Для української аудиторії ім’я Петри Де Суттер також знайоме. До приходу у Європарламент вона була членом національної делегації Бельгії у ПАРЄ. Улітку 2019 року Петра де Суттер стала авторкою резолюції під назвою «Посилення процесу ухвалення рішень Парламентською асамблеєю щодо повноважень і голосування». Попри те, що у цьому документі не було згадок про Росію, там мотивувалося внесення зміни до регламенту ПАРЄ, які дали змогу російській делегації повернутися до роботи в асамблеї. Серед істотних змін – скасування санкцій у вигляді позбавлення національних делегацій права голосу. Крім цього, Петра Де Суттер, «беручи до уваги винятковий контекст», запропонувала зробити виняток з правил регламенту, згідно з яким керівництво держави має заявляти про участь своєї делегації в ПАРЄ в січні кожного року.

Таким чином, асамблея вирішила «відступити від правил» і запросити «країни, чиї делегації не представлені в ПАРЄ», подати на розгляд повноваження своїх делегації на червневій сесії. Ця технічна резолюція фактично «розв’язала руки» асамблеї, яка проголосувала за безумовне підтвердження прав російської делегації, не згадавши жодним словом про окупований Крим і війну на Донбасі.
 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua