До Центрального районного суду Миколаєва звернувся з позовом комерційний банк з вимогою в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором визнати за ним право власності на житловий будинок і земельну ділянку. Під час розгляду справи суд встановив, що у 2012 році жителька Миколаєва, яка має статус фізичної особи — підприємця, уклала з банком договір кредитної лінії строком на три роки, а для забезпечення виконання зобов’язання уклала іпотечний договір. Заставою було визначено житловий будинок і земельну ділянку, які належать на правах власності її чоловікові. Оцінка цього майна станом на липень 2012 року становила 123 016 гривень.
Сума договору — 41 тисяча гривень, відсотки за кредитом — 24,99% на рік, або 30% у разі невиконання позичальником зобов’язань договору. Родина спочатку своєчасно сплачувала кредит, однак у 2013 році виникла прострочена заборгованість, яку позичальник усе-таки частково сплачував. На час звернення до суду несплаченим залишалось тіло кредиту — близько 16 тисяч гривень. На цю суму нарахували відсотки й штрафні санкції.
Під час судового розгляду з’ясувалося, що банк не врахував платежі на суму дві тисячі гривень. Суд під час винесення рішення встановив неспівмірність суми заборгованості за кредитом вартості іпотечного майна, на який банк претендує.
Крім того, позиваючись, банк не врахував, що відповідача у травні 2014-го мобілізували на військову службу в 19-й батальйон територіальної оборони і до кінця вересня того самого року він брав участь в антитерористичній операції на сході України (в селах Гранітне, Білокам’янка, Старогнатівка Донецької області), а після повернення ніс військову службу до березня 2015 року. Тож з порушенням Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» банк неправомірно нарахував відсотки за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за цей період.
До того ж банк, усупереч умовам кредитного договору, попередньо не вимагав у позичальника сплати заборгованості, а відразу вирішив просити через суд віддати йому будинок і земельну ділянку бійця — єдине житло цієї родини, де загальна площа становить 37,3 квадратного метра, а житлова — 12. З огляду на ці обставини суд прийняв рішення відмовити банку в задоволенні позову, чим захистив права учасника АТО та його родини.