«Після довжелезних дебатів і дискусій тут, у Європейській Раді в Брюсселі нарешті Британія укладає угоду, куди включено її вимоги реформ Євросоюзу. Домовленістю прем’єр-міністр Девід Камерон задоволений, а євроскептики її критикують. Але про що саме йдеться в договорі? І що це означає для майбутніх відносин Лондона з Брюсселем?» – запитує кореспондент Євроньюз Деймон Емблінг.
До підсумкового тексту, що його разом підготували голова Ради ЄС Дональд Туск і керівник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, включено вимоги британського лідера з реформування Євросоюзу.
1) Найбільше суперечок викликали соціальні виплати. Британія блокуватиме їх для працівників з інших країн ЄС упродовж 7 років без права поновлення. Камерон спочатку наполягав на 13 роках.
Східноєвропейські члени ЄС категорично не погоджувалися з британським прем’єром у цьому питанні. Їм удалося добитися, що соціальні виплати не виплачуватимуть лише новоприбулим мігрантам, однак це не стосуватиметься більше ніж мільйонної армії працівників з інших країн ЄС, які вже працюють у Британії. Польща, Угорщина, Словаччина та Чехія заявили, що угода включає їхні ключові вимоги.
2) Лондонський Сіті отримав сприятливі умови: віднині та чи інша країна з національною валютою, іншою ніж євро, може накласти вето на рішення єврозони, якщо воно загрожує її національним інтересам. Це – перемога Британії над Францією, яка рішуче виступала проти права вето однієї країни й пропонувала кворум з 4 країн для блокування рішень.
3) Британія також перемогла Бельгію: в угоду включено відмову від ідеї засновників ЄС про «більш тісний союз». Тобто, Лондон не братиме участі в більш тісній європейській інтеграції.
Водночас бельгійський прем’єр-міністр Шарль Мішель заявив, що вся угода буде недійсною, якщо британські виборці проголосують на референдумі проти членства їхньої країни в Євросоюзі.
4) Угода передбачає, що національні парламенти матимуть більші повноваження для блокування законодавства ЄС. Працюватиме система «червоної картки», яка дозволятиме відмовлятися від тих чи інших директив упродовж трьох місяців після їхнього ухвалення.
Угоду ще має затвердити Європарламент. Водночас євроскептичні настрої у Британії є відчутними: за даними соцопитування, проти членства своєї країни в ЄС виступає 36% британських виборців, прихильниками ЄС залишаються 34% опитаних, а решта не визначилися чи взагалі не голосуватимуть.