34-річний Андрій Синиця навесні повернувся з війни до рідного Костополя, що на Рівненщині. Одразу почав шукати застосування своїм працьовитим рукам. Адже щойно він ступив на малу батьківщину, як дружина подарувала йому синочка. Тепер у них трійко діток, отже татова відповідальність за їхнє майбутнє щонайменше потроїлася..jpg)
— Дехто із моїх побратимів став контрактником, повернувся на службу. Я ж собі сказав: досить уже зброї — надивився (Андрій був командиром взводу ПЗРК у батальйоні «Горинь». — Авт.). Саме тому і в нову поліцію не пішов. Натомість вирішив, що професію оператора-машиніста газової та на твердому паливі котельні за плечима не носитиму. Тож і пристав на пропозицію знайомих отримати її в Рівненському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.
Три з половиною місяці, день у день, наче школяр, їздив із Костополя на навчання: не дозволялося пропустити й дня! У нашій групі ще були хлопці з 51-ї бригади, афганці. Одне слово, оптимізму я там набрався повні пазухи! — із якоюсь невичерпно-позитивною енергетикою розповідає Андрій. — Думав, що, може, й зайве нам розповідають: ну навіщо звичайному операторові котельні особливості ринкової економіки? А тепер мої конспекти — як знахідка для друга, що теж вирішив учитись на оператора котельні, тільки власним коштом. За мене ж, як розумієте, заплатила держава.
Тепер працюю в котельні центральної районної лікарні, щойно повернувся з нічної зміни. Це незрівнянне щастя — щодня бути з родиною!
Живемо скромно, але не нарікаємо. Адже в нас тепер є головне — душевна рівновага. Не повірите, я навіть вірші почав писати. Був би спокій та мир у державі й в людських серцях, а гроші на життя ми, українці, заробимо!
Учорашні воїни-здолбунівці Сергій Карпюк, Володимир Балас та Петро Дрозд у тому самому навчальному центрі здобули професію водія. І тут-таки стали до роботи: якщо добре володієш кермом, удома не засидишся. До слова, бюджетна програма «Заходи соціальної та професійної реабілітації учасників АТО» передбачає для Рівненщини 776,9 тисячі гривень у 2015 році, левова частка коштів уже в області.
КОМПЕТЕНТНО
Іван ТКАЧУК, директор Рівненського обласного центру зайнятості:
— Рівненщина — одна з перших областей, які ухвалили програму захисту учасників АТО. Важлива складова тут саме професійна, а відтак — і соціальна адаптація. Бо якщо людина має професію, що дає їй змогу заробити на достойне життя, вона почувається значно впевненішою. З перших днів війни навчаємо тих наших захисників, які мають статус безробітних, зокрема на замовлення роботодавців.
Співпрацюємо із військовими комісаріатами, від яких щотижня беремо інформацію, хто звільнився в запас і потребує навчання, із громадськими об’єднаннями учасників АТО. Бо дуже часто ці хлопці нічого не просять самі. Наш обов’язок — допомогти їм.
Тепер відповідно до згаданої бюджетної програми розпочали професійне навчання ще й за кошти державного бюджету. Розпочалася підготовка перших трьох груп водіїв різних категорій. Загалом же пропонуємо 38 професій, серед яких токарі, трактористи, фрезерувальники, верстатники, працівники фермерського господарства. Є й психологічний супровід: для нас важливо достукатися до кожного серця. З початку року до обласної служби зайнятості з числа демобілізованих, які брали участь в антитерористичній операції, звернулося 797 осіб, з них мав статус безробітного 781, отримували допомогу з безробіття 763 особи, 106 учорашніх бійців отримали роботу, 95 проходили професійне навчання.