До закінчення 2019 року залишилося ще кілька днів, але завдячуючи даним, що опрацьовує Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського та прогнозам Українського гідрометцентру, є змога підбити погодні підсумки.
Цей рік увійде в історію України як найтепліший за весь період спостережень з 1881-го. Цього року середня температура повітря в Києві сягнула 10,6°С, що на 2,9°С вище за норму, яка становить 7,7°С. Перевищено навіть показник аномально теплого 2015 року, коли середня температура становила 10,5°С.
Ще ніколи не було, щоб теплішими за норму виявилися всі 12 місяців. Особливо теплим, навіть найтеплішим за весь період спостережень був червень, середня температура якого сягнула 23,6°С. Ще жодного разу у грудні температура повітря в Києві не перевищувала 15°С. Але цього року 19 грудня вона сягнула 15,2°С.
Загалом протягом року температурні рекорди було побито більш як 30 разів, інколи на 2,0—2,5°С.
З урахуванням значень цього року можна вважати, що середня температура повітря в Києві за останні 139 років зросла приблизно на 3°С, що значно більше, ніж на земній кулі. Нині температура повітря в Києві стала приблизно такою, якою була наприкінці XIX ст. в Одесі, а в Одесі стала такою, як колись була в Бухаресті.
2019-й виявився доволі скупим на опади — їх випало лише три чверті норми. Це, звісно, позначилося на наших річках і не лише на наших. На більшій частині Європи водність річок зменшилася. Знизився і рівень в озерах. Для України, водні ресурси якої порівняно невеликі, це тривожний сигнал і стимул для водоощадних заходів.
Природна сфера хоч і піддається людині, залишається такою, що з нею не можна не рахуватися. Насамперед потрібен належний моніторинг. Необхідне сучасне обладнання, яке, на жаль, коштує недешево. Ці питання має вирішувати відповідний державний орган, який було створено ще в 1921 році. Але 2011-го Державну гідрометслужбу було ліквідовано, точніше, її понизили до рівня управління у складі Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Тож нині в управління немає навіть власної печатки. Відповідно різко зменшилася здатність самостійно вирішувати нагальні питання. Наслідок — відставання від сусідніх країн Європейського Союзу, що дедалі зростає. Сподіваємося, що в новому році Державну гідрометслужбу буде відновлено, а якщо не в новому, то принаймні до 100-річчя її створення.
За прогнозом, 28—29 грудня таки має засніжити. Тож на Новий рік трохи снігу буде.
Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,
доктор географічних наук,
для «Урядового кур’єра»