Річний звіт, у якому йдеться про підвищення активності російських і китайських шпигунів на території країни, оприлюднила Служба безпеки та інформації Чехії (BIS).
Фахівці вказують, що китайських розвідників цікавили переважно так звані тибетські питання й усе, що пов’язано з чесько-тайванськими відносинами. А ось російські шпигуни працювали в широкому спектрі інтересів: від внутрішніх справ Чехії до підривної роботи в межах кампаній проти України, НАТО і ЄС.
Окремо у звіті згадали й про російських кібершпигунів. Вони займалися компрометацією роутерів і IP-адрес в адміністраціях двох державних установ. Кампанія APT28/Sofacy стала частиною найактивнішої і найпомітнішої російської кібершпигунської кампанії, що зачіпає найрізноманітніші сфери, — від дипломатичних відносин, армії до науки й дослідницької діяльності.
Як і позаторік, служба безпеки та інформації виявила спроби порушення закону і правил роботи регулюючих органів. Компанії з російським капіталом також виявилися більше за інших пов’язаними з тіньовою економікою та використанням законного бізнесу для прикриття нелегальної діяльності. Але в 2016 році збільшився ступінь агресії, з якою представники цих компаній намагалися перешкоджати законним наслідкам у разі виявлення порушень чеськими установами.
У документі вказано, що міграція громадян Росії в Чехію становила потенційну загрозу для республіки. Це стосується передовсім російських громадян з Кавказу, які прибували транспортним коридором Білорусь — Польща — Німеччина. Навіть посиливши контроль на кордоні Польщі та в Німеччині влітку 2016 року транзит для мігрантів ускладнити не вдалося.
ВІS звернула увагу, що великі об’єднання бізнес-структур стали чинити більший вплив на вирішення економічних питань країни. Як йдеться у звіті, це відбувається на абсолютно легальних підставах, проте втручання в економічні інтереси країни залишається беззаперечним, повідомляє Укрінформ.
І хоч дані стосуються позицій минулого року, малоймовірно, що цьогоріч російські секретні служби на території Чехії вгамували апетити. Вірогідно, навпаки. Тож у подальших звітах світ дізнається багато нового про діяльність кремлівських лицарів плаща та кинджала. Шкода лише, що протидіяти їм треба було ще вчора.
Якщо додати сюди неодноразові кібератаки на українські органи державної влади та об’єкти інфраструктури, втручання в американський виборчий процес, у підсумки «Брексіту», організацію та результати нідерландського референдуму щодо нашої Угоди про асоціацію, то картина російського глобального впливу вимальовується геть невтішною.
Утім, слід пам’ятати, що хакери працюють не лише на Кремль.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»