"Чи можливо вилікувати синдром Пітера Пена?"

 

ПРЕМ’ЄРА

Сьогодні в український прокат виходить стрічка володаря Ґран–прі та нагороди за «найкращу чоловічу роль» МКФ у Карлових Варах «Майже чоловік» Мартіна Лунда

Вперше українському глядачеві «Майже чоловіка» представили на кінофестивалі «Молодість». І одразу цей фільм викликав неоднозначну реакцію як у глядачів, так і у кінокритиків: як схвальну, так і негативну. У багатьох глядачів після перегляду фільму виникає питання: а про що саме фільм? Про інфантильність сучасної молоді, про синдром Пітера Пена?

Головному герою уже 35 років, але Генрік не відчуває віку і це йому зовсім не заважає. Так тривало до того моменту, поки він не дізнався, що його дружина Тоні завагітніла. Тепер він змушений  знайти серйозну роботу, зав’язати з тусовками і почати поводитися, як личить майбутньому батькові – по-дорослому.

А що робить головний герой?!

На новій, перспективній роботі влаштовує бійку з колегою. Наступного дня колеги Генріка просто його ігнорують. І в кінці кінців головний герой не витримує і «подаючи все»  їде до матері.

Зустрічаючись із друзями, Генрік п’є пиво, ходить до бані. Інколи після партії у  сквош вони ляскають один одного мокрими рушниками по голих сідницях та жартома обмінюються козульками чи забавляються випадковими інтрижками на вечірках, які самі ж і влаштовують.

«Майже чоловік» – це комедійна сімейна драма. Режисер картини Мартін Лунд показує свого героя кідалтом – дорослою дитиною. «Майже чоловік» розбавлений як невеликими мелодраматичними замальовками, так і веселими, а іноді й романтичними епізодами, що викликають не тільки посмішку, а й страх – за покоління норвежців віком 30-35 років, яких називають «поколінням керлінгу», саме їм старші люди «ніби» розчистили дорогу, щоб вони спокійно ковзали по життю не маючи про цьому жодних проблем.

Важко пояснити, та й сам герой цього не може зробити, чому у чужій автівці він пісяє на книгу про Пітера Пена.

Слід відзначити, що героям фільму важко висловлювати свої почуття, їм не вистачає слів. Ось приклад одного із діалогів героїв:

– Ми з тобою вже знайомилися кілька хвилин тому (Генрік до подруги своєї дружини).

– Так...

– Але я тебе спантеличив, у мене козуля була в носі.

– Е...

– Але ти вдала, що не бачиш.

– Е... Та ні, я нічого такого не бачила.

На допрем’єрному показі фільму виконавець головної ролі Генрік Рафаелсена зазначив, що початково  це була короткометражна стрічна, а потім з неї зробили повний метр. Норвезький режисер Мартін Лунд намагався показати історію про людину, яка в душі залишається молодою і абсолютно не хоче старіти. І хоча старість наближається, головний герой фільму намагається цього не помічати. Генрікові вчинки подібні одинадцятилітньому хлопчикові, який показує середній палець з вікна машини всім проїжджаючим повз водіям. І стає зрозумілим, що синдром Пітера Пена вилікувати неможливо…