У гарбузі, вік якого понад два століття, можливо, виявлені сліди крові гільйотинованого французького монарха Людовика XVІ.
Гарбуз із вилученою м'якоттю спочатку використовувався для зберігання пороху. Потім на його зовнішній поверхні були випалені візерунки і слова: "21 січня (1793 р. - "УК") Максиміліан Бурдалу вмочив хустку в крові Людовика XVІ після його страти".
"За свідченням сучасників, на помості було дуже багато крові, і багато хто поспішив вмочити в ній на пам'ять свій носовичок", - пояснює провідний автор дослідження Карлес Лалуеса-Фокс з Іспанського інституту еволюційної біології.
Хустки М. Бурдалу в гарбузі не було, але на внутрішній стінці дослідники виявили коричневу пляму. Біохімічні тести показали, що це кров.
Судячи з робіт придворних живописців, Людовик XVІ був блакитноокий. І правда, у крові виявлена генна мутація HERC2, відповідальна за цей колір.
Дослідники проаналізували й інші аспекти генетики крові (мітохондріальну ДНК, Y-хромосому тощо). Всі вони показали, що цей ДНК-профіль належить до групи, яка дуже рідко зустрічається в сучасних євразійців. Ще один натяк на королівську кров.
Залишилося порівняти одержані дані з аналізом ДНК самого Людовика XVІ. Як на зло, від нього, очевидно, нічого не залишилося. Серце, що перебуває в склепі, як вважають, насправді належить синові монарха, Людовику XVІІ, що помер у десять років...
Результати дослідження опубліковані в журналі Forensіc Scіence Іnternatіonal: Genetіcs.
"Комп'юлента"