Польські експерти — першопрохідці у справі місцевого самоврядування — стверджують, що коли в 1990 році почалася ця реформа, в їхній країні із 460 депутатів Сейму і 100 сенаторів було всього 15 людей, які розумілися на цьому. Вони вважають дивом, що найбільш вдалу реформу в Польщі реалізували люди, які не зналися на цій темі. Щось схоже відбувається нині в Україні.
На одному із засідань Ради регіонального розвитку при Президентові України 80% промовців говорили про те, що не розуміють суті цієї реформи. Це були голови облдержадміністрацій, обласних рад, а також міські голови. Про те, що суть такої реформи полягає не в об’єднанні громад, а у творенні нового територіального розподілу й ефективних місцевих органів влади, йшлося у Центрі східних досліджень ім. Марка Карпя у Варшаві під час навчального візиту до Польщі з питань місцевого самоврядування представників центральних і місцевих органів української влади.
В Україні 47% в адміністративно-територіальних одиницях базового рівня (села, селища, міста) чисельність населення не перевищує 1000 жителів. У більшості з них не утворено виконавчих органів відповідних сільських рад, нема бюджетних установ, комунальних підприємств тощо. Органи місцевого самоврядування (ОМС) таких громад майже не здійснюють наданих їм законом повноважень. Тому слід визначити нову територіальну основу для діяльності ОМС та органів виконавчої влади, здатних забезпечити доступність та належну якість публічних послуг, а також ресурсну базу для них. Про це повідомив начальник департаменту з питань розвитку місцевого самоврядування та територіальних органів влади Мінрегіону Сергій Шаршов під час «круглого столу».
Надмірна подрібненість тергромад — одна із проблем, яку потрібно розв’язати в результаті реалізації положень Концепції реформування місцевого самоврядування. Завдяки законодавству громади тепер можуть добровільно об’єднуватися та співпрацювати, а на місця передається величезний обсяг повноважень та функцій. В Україні розробляють та затверджують перспективні плани територій громад (уже схвалено у 19 областях).
«Ухвалити перспективний план з першого заходу Запорізька область не змогла через втручання політики (облрада схвалила 7 червня). Потім з’ясувалося, що депутати для піару виступали проти децентралізації й жодного разу не зустрічалися з громадами», — обурюється голова Запорізької обласної ради Віктор Межейко.
«Першою в Україні у травні цього року затвердила перспективний план Дніпропетровська область. Плануємо, що до виборів 25 жовтня 4—5 громад прийдуть як створені об’єднання тергромад на добровільних засадах з урахуванням досвіду, який здобули у Польщі», — каже радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Станіслав Молоков.
Дніпропетровці наголошують, що передача повноважень не встигає за передачею фінансів, зокрема в частині освіти і охорони здоров’я. Це стосується середньої ланки профтехосвіти. Цей ресурс, переданий облраді, фінансують з області, але управління і власність залишилися в міністерському підпорядкуванні. Це заважає області здійснювати кроки з оптимізації та спрощення системи управління. У Мінрегіонбуді вважають, що публічні послуги у медичній та освітній галузях повинні надавати відповідно до держстандартів профільні міністерства.
«У проекті закону про внесення змін до Конституції України (про децентралізацію влади) наша країна повторює польський досвід: триланковий адміністративно-територіальний устрій громада — район — регіон (у Польщі гміна — повіт — воєводство). Ми навіть хотіли змінити в Конституції назву цього рівня, використовуючи слово «повіт», дуже близьке до польського, але чомусь у проекті використали слово «район», — зазначає голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
Бачення експертів полягало в тому, що краще зробити повіти як новий рівень адміністративно-територіального поділу, не розповідаючи про те, що укрупнюються та об’єднуються райони. Це відлякує людей. А в Конституції записати, що буде новий рівень — повіти.
«Коли в новій Конституції буде використано термін «райони», тільки експерти знатимуть, що йдеться про нові райони, які ефективніші, а пересічні громадяни думатимуть, що говоримо про ті самі! Мені здається, що така тактика помилкова», — підкреслює Ігор Коліушко.
Здається, для виправлення помилок є ще час.
ДОВІДКА «УК»
За даними Мінрегіонбуду, в Україні утворено близько 12 тисяч тергромад, у понад 6 тисячах з них чисельність жителів не перевищує 3 тисячі осіб (зокрема у 4809 громадах — менш як 1 тисяча осіб, а у 1129 громадах — менш як 500 осіб).