ЕКОЛОГІЯ
У Луганській області вода в річці Міусік стала червоною через вміст заліза та марганцю
Ця притока річки Міус впадає в Янівське водосховище, яке є одним з найбільших запасів прісної води і забезпечує після очищення питною водою місто Красний Луч і прилеглі селища. Місцеві жителі звернулися в Краснолуцький департамент ТОВ «Луганськвода», побачивши, що річка набула неприродного кольору. За їхніми словами, така річкова вода за три місяці здатна «роз’їсти» залізничну рейку, в річці нема риби, навіть жаби зникли.
«Наша лабораторія провела дослідження, які довели, що вміст марганцю в річковій воді перевищує норму в рази, заліза — у 200 разів!» — розповіла провідний інженер хіміко-бактеріологічної лабораторії Ольга Корольова.
А за словами керівника Краснолуцького департаменту ТОВ «Луганськвода» Миколи Панченка, проблемі забруднення Міусіка не менше п’яти років, і причина — те, що не повністю затампоновано шахту № 52 державного підприємства «Донбасантрацит».
«З 2005 року звертаємося в різні інстанції, і як керівник прошу, щоб приїхали компетентні і повноважні представники, зокрема від екологічної інспекції, санітарних служб. Треба переконати керівництво ДП «Донбасантрацит», аби вони вжили заходів, бо таку безгосподарність допускати не можна», — підкреслив Микола Панченко.
Він зазначив, що очисні споруди «Луганськводи» поки що справляються з очисткою такої води до показників Держстандарту. Проте споруди зношуються, дедалі частіше доводиться брати воду на лабораторні дослідження.
«Загрози здоров’ю та життю людей немає», — підтверджує голова Антрацитівської райдержадміністрації Геннадій Головненко. Тож і коштів на розв’язання проблеми поки що не виділяли.
Чи відреагує екологічна інспекція на чергове звернення жителів селища Червоний Кут і водників, покаже час. А поки що представники молодіжних громадських організацій провели в Луганську театралізовану акцію протесту, щоб захистити право жителів області на чисту воду. Як заявили учасники акції, область має потужний промисловий потенціал, який використовує значні обсяги води у виробничих процесах. Але з огляду на те, що очисні споруди багатьох підприємств побудовані ще за радянських часів і не відповідають сучасним нормативам очищення, вода після технологічних процесів повертається недоочищеною. Так, щороку у водойми області скидають приблизно 600 тис. тонн забруднюючих речовин.
«Ми хочемо внести зміни до обласної програми щодо захисту і оздоровлення водних ресурсів області та ініціювати всенародне обговорення, аби профільне міністерство підвищило штраф підприємствам-забруднювачам, бо зараз їм вигідніше платити щороку штрафи і не міняти очисні споруди», — зазначив організатор акції Дмитро Марченко.