Під час першого засідання Міжвідомчої робочої групи з антикорупційних цифрових інструментів, яку очолюють віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков, презентували підсумки виконання заходів із цифровізації Державної антикорупційної програми на 2023—2025 роки та плани заходів на 2023-й.
«Цифровізація — один з найефективніших інструментів для боротьби з корупцією. Лише за два роки реальний антикорупційний та економічний ефект цифровізації становить 16,3 мільярда гривень. Потенційний — 48 мільярдів», — цитує слова Михайла Федорова Мінцифри.
Загалом у межах програми на три роки передбачено створення 63 цифрових інструментів, які мають величезний антикорупційний ефект. Зокрема, введення в дію Єдиного електронного містобудівного кадастру, Електронного реєстру об’єктів культурної спадщини, створення «Регуляторного дашборду» тощо. Цифровізація різних галузей та створення зручніших інструментів забезпечить прозору діяльність держорганів і допоможе запобігти корупційним схемам та махінаціям.
«Цього року передбачено впровадження 14 цифрових продуктів. Два з них вже реалізовано: інтеграція системи eCase Management System з Єдиним реєстром досудових розслідувань, а також можливість вносити до ЄДР відмітку про ймовірну недостовірність про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи. 28 червня НАЗК ввело в експлуатацію Інформаційну систему моніторингу реалізації державної антикорупційної політики, а днями презентували публічну частину», — зазначив Олександр Новіков. Загалом до кінця року заплановано впровадити 14 ІТ-інструментів. До 2025-го Національне агентство з питань запобігання корупції має реалізувати дев’ять IT-продуктів, Мінцифри — шість, ще 48 продуктів — інші державні органи, серед яких Міністерство внутрішніх справ, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров’я, Мінекономіки, Мінінфраструктури.