ВЕСЕЛА ПРАЦЯ
Романтика мозолів на долонях
Студенти Луганщини стали першими в Україні, хто у 1996 році відродив рух молодіжних трудових загонів. До трійки навчальних закладів, які першими створили такі загони, увійшли будівельний технікум, Державний педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка та Первомайське гірниче училище.
Рух поширювався, й число його прихильників зростало стрімко. Наприклад, торік на базі вищих навчальних закладів I—IV рівня акредитації, професійних училищ, ліцеїв, шкіл області було організовано вже 584 молодіжних трудових загони. Якщо у 1996 році в трудових загонах Луганщини працювало 350 людей, то нині ця цифра перевищує 15 тисяч.
Географія поїздок студентських загонів включає вже не тільки рідну область, а й підприємства Донецької, Запорізької, Херсонської областей та Кримського півострова. Цього року в краї готуються до проведення акції «Відроджуючи минуле — будуємо майбутнє» і тому чекають у серпні в гості представників студентських загонів Ростовської, Бєлгородської та Воронезької областей Російської Федерації. Тож заплановано багато веселих і корисних заходів, а родзинкою свята стане створення на базі Луганського будівельного ко?леджу музею студзагонівського руху Луганщини.
У цьому музеї напевно знайдеться місце для фотокарток, текстів пісень (щороку складали нову!) та грамот студентського загону Ровеньківського факультету Луганського національного університету «Східний регіон».
За словами командира загону Елли Ємцевої, зазвичай його формують наполовину з новачків і з досвідчених літніх «заробітчан». Працюють ровенчани у кримських господарствах, де їх добре знають. На кожного студента у такій поїздці чекає не лише робота заради зарплатні, а й конкурс пляжної скульптури, день іменинника, екскурсії, фестивалі, спортивні бої й навіть… «студентський екватор».
— Ми придумали такий захід, бо в когось адаптація відбувається легко, а хтось відчуває, що сили закінчуються. Є дівчата й хлопці, які вперше не лише надовго поїхали з дому, а й навіть уперше їдуть залізницею, — розповідає Елла Ємцева. — Тож визначеного дня набираємо дров і всі разом прямуємо на пляж палити багаття. Кожен по черзі розповідає в сутінках, дивлячись на вогонь, як почувається, чи потрібна підтримка. Згодом бійці зізнаються, що у декого з них бували моменти, коли хотілося зізнатися, що не витримує, й поїхати додому. Але після такого вечора сили з’являються, а головне — виникає відчуття міцного, дружнього колективу. За цим незабутнім відчуттям багато хто й їде до студзагону».
А те, що романтика не заважає трудовим перемогам, а сприяє їм, підтверджує історія загону. Із 2003 року, коли й було створено студентський загін, ровенчани не втрачають звання кращих серед вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації у номінації «виїзний студентський сільськогосподарський загін», «виїзне трудове об’єднання».