Українська влада виносить уроки із ситуації на Закарпатті, коли в деяких районах майже три чверті випускників українських, але угорськомовних шкіл, не можуть скласти ЗНО з української мови. Про це сказала віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе на зустрічі з представниками регіональних засобів масової інформації, проведеної в межах урядової комунікаційної стратегії #єдинийголос. За її словами, ситуація з представниками угорської меншини на Закарпатті стала наслідком недооцінки важливості державної політики щодо забезпечення рівних можливостей для нацменшин у регіонах їхнього компактного проживання.
«Упродовж багатьох років наша держава чомусь вважала, що коли інша держава допомагає національним меншинам, — в даному разі на Закарпатті, — то, значить, нам не потрібно забезпечувати свою державну присутність у регіоні на рівні підтримки шкіл чи дитячих садочків. Внаслідок цього ми отримали викривлену ситуацію, коли в тому таки Берегівському районі, який заселений переважно етнічними угорцями, 75% випускників шкіл не змогли скласти ЗНО з української мови», — констатувала невтішний факт Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Тож нині наша країна виносить важкі уроки із цієї ситуації і працює над забезпеченням більших прав національних меншин із тим, щоб вони були конкурентними на ринку праці не лише регіону свого компактного проживання, а й решти країни, могли працювати в місцевих і центральних органах влади, успішно вести бізнес тощо.
Віце-прем’єр-міністр також наголосила на важливості ролі місцевої влади в розв’язанні проблем із дотриманням прав національних меншин на Закарпатті. «Хотілося б бачити набагато відповідальніше ставлення представників місцевої влади до забезпечення різних прав представників національних меншин на Закарпатті. Поліпшення ситуації в цій галузі має запобігти повторенню сценарію, який став можливий на Донбасі та в Криму», — цитує слова урядовця прес-служба віце-прем’єр-міністра.
Зустрічі з регіональними журналістами проводили не лише очільник уряду та його заступники, а й ті, чия робота, можливо, не так помітна широкому загалу, але від того вона не стає менш важливою для суспільства. Скажімо, Державний секретар Кабінету Міністрів Володимир Бондаренко розповідав про перебіг реформи державної служби. Вона саме зараз набуває особливої актуальності, а у вищого керівництва країни є політична воля для її реалізації.
«Державна служба готова до змін. Ми розпочали цей процес із метою змінити підхід, щоб державні службовці хотіли кращого для людей, а не лише для себе. Особливо приємно, що до цієї реформи хочуть приєднатися молоді кадри, сповнені бажанням щось змінити», — підкреслив Володимир Бондаренко.
За його словами, нині державні службовці стають відкритішими, і не лише в своїй роботі, а й у сприйнятті критики. «Ми хочемо показати, що робимо та як робимо. Конструктивна критика ЗМІ в цьому контексті дуже важлива. Адже дасть нам змогу зрозуміти, яким аспектам варто приділити особливу увагу. Тому що ми готові змінюватися. На це, зокрема, є й політична воля Прем’єр-міністра», — цитує слова посадовця департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.
Володимир Бондаренко також нагадав, що зараз відбувається реформа десяти міністерств. Зокрема, змінюється їхня структура та функціонал. Проходять конкурси на посади в нові директорати. «І саме ці директорати — незначні за кількістю підрозділи — в подальшому сформують потребу в скороченні структури, насамперед усередині самих міністерств», — наголосив Держсекретар Кабінету Міністрів.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»