Вам заборонили фотографувати товари в магазині? Ви розбили пляшку і не знаєте, що робити далі? Вас не пустили в магазин з песиком, якого ви не можете залишити наодинці? Держпродспоживслужба знає все і навіть більше! Фахівці вирішили поділитись секретами та правилами для покупців у столичних супермаркетах.
1. Що робити, якщо охоронці біля входу в супермаркет змушують вас залишити рюкзак у комірчині?
Не потрібно погоджуватись, адже ці комірки, що замикаються на ключ, нічим не відрізняються від інших меблів у торгівельному центрі. Супермаркет не надає вам послуг зберігання (як у камері схову на вокзалі), ви не укладаєте договору найму (як із банківським сейфом), а тому відповідальності за залишені речі ніхто не несе. Окрім вас, звичайно. Тому заборонити вам увійти на територію закладу з рюкзаком за плечима охоронці не мають права.
2. Чи можна розгулювати по супермаркету з собакою?
На жаль, власникам забороняється заводити собак і котів у приміщення магазинів, хоч і уніфікованого акта для всієї території України, який би регулював права власників домашніх тварин, немає.
Є навіть стаття 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає відповідальність за приведення собак і котів у громадські місця: можуть зробити попередження або міліція складе протокол про адміністративне правопорушення. Якщо доведуть в суді вашу вину, доведеться заплатити штраф від 17 до 51 гривні.
3. Що робити, коли через власну необережність ви розбили скляну тару в супермаркеті або інакше пошкодили товар?
Якщо скляна тара просто вислизнула у вас із рук — не поспішайте за неї платити. Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу ризик випадкового знищення та випадкового псування майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ви не власник, поки не заплатите за склянку. Отже, ризик несе супермаркет. Якщо працівники закладу наполягають на вашій вині, то її потрібно спершу довести. У суді. Якщо супермаркет не полінується туди звернутися. Самостійно стягувати такі виплати він не має права. Може тільки зафіксувати факт пошкодження його майна.
У таких випадках, рекомендуємо посилатись на частину 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати, а також, відповідно до цієї норми, забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Розбита чашка — неналежна якість.
4. Чи можна фотографувати товар в супермаркеті?
Так, можна! Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.
5. Чи можуть працівники магазину заборонити чіпати та оглядати товар?
У магазинах одягу часто можна почути: «Не торкайтеся до сорочок, ми вам самі їх покажемо!». Такі зауваження є необґрунтованими, адже кожен покупець має право, згідно з частиною 2 статті 700 Цивільного кодексу України, до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі. У Правилах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (пункт 11 розділу 2) зазначено, що продавець зобов’язаний створити споживачу зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів.
Також частина 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» зобов’язує продавця всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Тобто покрутити в руках навіть шубу вам ніхто заборонити не може.
6. Чи можна дорогою до каси спожити товар?
Прямої заборони споживати продовольчі товари до моменту їхньої оплати в Законі «Про захист прав споживачів» немає. Проте, поки ви не заплатите за товар, він є власністю супермаркету. Працівники можуть вам зробити лише зауваження і попросити заплатити за нього на касі. Якщо відмовитеся його оплачувати, то можуть викликати поліцію.
7. Що робити, коли вартість товару відрізняється від заявленої на ціннику?
Явище зараз особливо поширене, коли курс гривні стрибає щодня, а продавець змінює ціни, щоб уникнути збитків. Що робити і казати?
Поки ціна продукту існує лише в базі даних, але не на ціннику, продавець чи супермаркет не має права вимагати від вас оплати молока за новою ціною. На цю умову договору (вона просто не була вам відома) ви не давали згоди. А без спільної згоди обох сторін договір укласти неможливо.
Такий продукт вам або продадуть за старою ціною, або відмовляться продавати.
8. Що робити, якщо вас примушують показати чек або вашу сумку?
Якщо на виході з торговельного центру біля детектора «запікало» відвойоване молоко або новенькі туфлі і до вас поспішає охоронець з вимогою обстежити речі на предмет краденого, потрібно нагадати про наявність камер спостереження.
Проводити огляд речей та особистий огляд громадян має право лише поліція та працівники Державної служби охорони у випадку, коли є підозра, що особа вчинила адміністративне правопорушення або злочин. Це стаття 11 Закону України «Про міліцію» та стаття 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Огляд стосується і чеків, котрі на виході з супермаркету теж залюбки перевіряють. Чек є приватною власністю, як і придбані вами товари. Якщо в охоронців виникають сумніви чи підозри щодо вашої особи, то в них є змога слідкувати за вами за допомогою камер спостереження. Перевірку чеків практикують здебільшого у великих торгівельних центрах, де відеозйомка покупців обов’язково проводиться.
Посилатись потрібно на статтю 11 зазначеного закону: ніхто, крім поліції, не має права проводити огляд речей. Навіть якщо на відеозаписі охоронцям примарилось щось підозріле, то самостійно оглядати ваші речі вони не можуть. Потрібно викликати правоохоронців.
9. Товар вдома вже не той. Що робити?
Звертаємось до статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з частиною 1 якого споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості (наприклад на туфлі нові і без дефектів) на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин.