«Найдорожче, що є в країні — це наша молодь. І найважливіше, що ми можемо їй дати, — освіту і знання. Це відповідальність влади і держави перед нашим майбутнім, — наголосив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час засідання колегії Міністерства освіти і науки. — Тільки розумні, освічені, інтелектуальні люди можуть змінити країну. Прогрес не там, де великі видобутки нафти і газу, прогрес тільки там, де розум, інтелект рухає країну вперед. Тож запроваджуючи реформи в освітній галузі, ми створюємо основу для того, якою буде країна через 10 років».
Оскільки незабаром стартує вступна кампанія, присутні на колегії значну частину обговорення присвятили проблемам вищої школи. «Головний крок нині — імплементація Закону «Про вищу освіту». Важливо, що ми ухвалили новий Перелік галузей знань і спеціальностей, за яким абітурієнти вступатимуть до вишів вже наступного року, — повідомила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. — Значно розширено автономію університетів, зокрема надано змогу формувати власні програми підготовки. Також більшість вишів уже оприлюднила фінансову звітність на своїх веб-сайтах, що теж є одним із важливих елементів реформи».
Міносвіти вже забезпечило систему власного друку дипломів університетами. Це дало змогу собівартість дипломів зменшити від 2,5 аж до 9—10 разів. Також під час перевірок понад 70 вишів або їхніх філій позбавлено ліцензій.
Важливим питанням стала проблема формування державного замовлення для університетів. За даними МОН, у липні документи до вишів понесуть майже 300 тисяч абітурієнтів, і лише 97 тисяч зможуть потрапити на навчання за бюджетні кошти.
«Є дві категорії вишів: одні дають знання, а інші — друкують дипломи. Тож ми нарешті закриваємо історію, коли держава дотує заклади, які не дають жодних знань?» — поцікавився Прем’єр-міністр.
«Цього року державне замовлення отримають ті університети, які впродовж останніх трьох років одержали найкращих абітурієнтів з найвищими балами ЗНО, — пояснив міністр освіти і науки Сергій Квіт. — Також дивимося за регіональною ознакою, щоб підтримати найкращі регіональні виші».
«Ми повинні випускати фахівців, які потрібні економіці не сьогодні, а на 5—10 років наперед. Це означає, що держзамовлення, яке буде через три роки, потрібно затверджувати вже сьогодні, — зазначив Арсеній Яценюк. — Тож слід розробити стратегію державного замовлення, прив’язану до ринку праці і потреб держави. Держзамовлення — це фактично шлях до оптимізації мережі вищих начальних закладів, суто еволюційний шлях: хто надає якісну освіту, той отримає підтримку від держави. Прошу, щоб міністерство максимально широко доводило до відома батьків та абітурієнтів про всі зміни, які чекають на них під час вступної кампанії. Щоб студент знав, як ці зміни стосуються безпосередньо його права вибору на якісну освіту».
Кричуща проблема — процвітання корупції в системі освіти. Прем’єр-міністр наголосив на результатах дослідження, що його провела соціологічна служба «Демократичні ініціативи», де 30% українських студентів публічно заявляють, що дають хабарі в освітніх закладах. «Найгірше, що корупція в системі освіти сприймається як звичне явище. Є різні види корупції, а найбільш цинічний — це знищення інтелектуального потенціалу країни, знищення майбутнього дитини, —зауважив Прем’єр. — Тому ключове завдання — викорінити це ганебне явище, очистити освітню систему від так званих вишів, які збирають гроші, друкують дипломи, а потім ми цих студентів реєструємо як безробітних на біржі праці».
Основна зміна, що стосується загальноосвітніх закладів, — перехід на 12-річну середню освіту, щоб відтермінувати рішення випускника у виборі майбутньої професії та розвантажити шкільну програму — зробити її зрозумілою для учнів відповідного віку і додати профільності у старших класах. Важливий момент — укрупнення мережі українських шкіл, оскільки в деяких навчальних закладах усього по десятеро учнів. «Коли один учитель в сільській школі викладає фізику, математику, англійську мову, ще й фізкультуру, про яку якість освіти можна говорити? Треба укомплектувати школи, підвищити зарплату вчителям, купити автобуси», — зазначив Арсеній Яценюк.
За словами Інни Совсун, 178 шкільних автобусів задіяли в зоні АТО, тож Прем’єр-міністр пообіцяв вирішити це питання і направити кошти на новий транспорт для школярів.
Доходи місцевих бюджетів, які за останні півроку зросли на 40%, теж слід спрямувати в систему освіти. Місцеві бюджети нині можуть купити і шкільні автобуси, і провести ремонт у школах, і оптимізувати мережу, і розглянути питання доплати вчителям. Тож замість того, щоб інвестувати в кабінети для начальників, політична відповідальність місцевої влади — інвестувати кошти в освіту і навчання.