Церемонія вшанування відбулася на території Державного музею Аушвіц-Біркенау в польському місті Освенцим. На ній були присутні глави та представники майже 60 держав і міжнародних організацій. Зокрема, король Великої Британії, королівські родини Бельгії, Данії, Іспанії, Люксембургу, Нідерландів, кронпринц Норвегії, кронпринцеса Швеції, президенти Польщі, Австрії, Болгарії, Естонії, Італії, Латвії, Мальти, Молдови, Німеччини, Північної Македонії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Чорногорії, Швейцарії, голова Президії Боснії і Герцеговини, прем’єр-міністри Бельгії, Ірландії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Хорватії, Швеції, а також президенти Європейської ради та Європейського парламенту.
У заході взяли участь майже 50 колишніх в’язнів, які попри тортури змогли вижити в одному з найбільших нацистських таборів смерті.
Про злочини, які нацисти скоювали проти людей, на території теперішнього музею нагадує зокрема вантажний вагон, де лікарі СС проводили відбір депортованих євреїв і відправляли більшість із них на смерть у газових камерах.
Під час Другої світової війни в нацистському концтаборі Аушвіц-Біркенау загинуло понад мільйон людей. Його визволення відбулося 27 січня 1945 року. Ворота головного табору відкрили солдати 100 Львівської дивізії 1-го Українського фронту.
Через 60 років після визволення табору Генасамблея ООН встановила саме цю дату Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту.
У Кракові Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із маршалком Сейму Республіки Польща Шимоном Головнею. Сторони відзначили важливість започаткованого торік у червні саміту спікерів парламентів України, Польщі та країн Балтії, спрямованого на підтримку Української держави та зміцнення безпеки в Європі. Окрему увагу було приділено переговорам щодо вступу України в Європейський Союз та очікуваному відкриттю перших переговорних кластерів під час польського головування в Раді ЄС. Ішлося також про реалізацію спільних проєктів з облаштування пунктів перетину кордону та створення відповідних умов для українців і поляків під час проходження прикордонного контролю.
Шимон Головня зазначив, що ця зустріч укотре підтверджує міцність відносин між Україною та Польщею, які мають залишатися такими й надалі.
У Кракові Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Глава держави подякував за рішення ЄС продовжити санкції проти росії ще на пів року.
«Нам потрібно й далі тиснути на путіна, і санкції є одним зі справді сильних інструментів. Хотів би обговорити з вами, як посилювати цей санкційний тиск», — зазначив Володимир Зеленський.
Сторони приділили окрему увагу військовій допомозі, обговорили можливі джерела фінансування вітчизняного виробництва зброї, яке є швидким і дешевим, зокрема шляхом використання заморожених російських активів.
Президент наголосив, що розвиток української оборонної промисловості, насамперед виробництво безпілотників і далекобійної зброї — пріоритет, що посилить позиції нашої держави для досягнення справедливого тривалого миру.
Окрема увага — підготовці до скликаної Антоніу Коштою неформальної зустрічі лідерів ЄС 3 лютого. Україна розраховує на започаткування на ній нових сильних ініціатив із постачання боєприпасів. Глава держави також наголосив, що для України важливо, щоб Європа була повноцінною учасницею будь-яких майбутніх переговорів про відновлення справедливого миру.
Володимир Зеленський зазначив, що наша держава хоче відкрити в першій половині цього року кілька кластерів у переговорах про вступ у ЄС і розраховує на підтримку Президента Євроради в забезпеченні одностайності серед держав-членів.
Антоніу Кошта наголосив, що справедливий тривалий мир потрібен не лише Україні, а й усій Європі.
«Ми будемо поруч з вами стільки, скільки буде необхідно», — підсумував Президент Європейської ради.
Після церемонії відзначення 80-ї річниці визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау президенти України та Франції провели двосторонню зустріч.
Володимир Зеленський подякував Еммануелю Макрону за підтримку України та військову допомогу. Із початку повномасштабного російського вторгнення Франція надала оборонну підтримку на 6 млрд євро.
Лідери обговорили можливості посилення оборонних спроможностей України від Франції, що зміцнюватиме позиції нашої держави для досягнення справедливого тривалого миру. Окрему увагу приділили безпековій співпраці та зокрема можливим форматам гарантій безпеки для України та всієї Європи.
Україна розраховує на підтримку Франції та особисто Еммануеля Макрона в переговорному процесі для вступу в ЄС.
Джерело:
Офіс Президента
фото
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — це не лише про скорботу, а й про зобов’язання перед людством. Фото з сайту president.gov.ua