Студентам-переселенцям катастрофічно не вистачає викладачів, приміщень для навчання та гуртожитків. Перелік проблем вишів, які через трагічні події на Донбасі перемістилися на підконтрольну Україні територію, залишається без змін уже півтора року. Про це розказали активісти громадської організації «Донбас SOS» та представники Координаційного центру переміщених ВНЗ, які провели черговий моніторинг.
Загалом з окупованих територій Криму та Донбасу виїхало 18 вишів, у яких навчається понад 40 тисяч студентів та працює 3,5 тисячі викладачів. Відвідати кожен з них — у планах активістів. Їхні дії погоджено з Міністерством освіти і науки України, вони спрямовані на пошук міжнародних спонсорів для вишів-переселенців.
Моніторинг почали з Луганщини. У Донбаському державному технічному університеті, який тепер базується в Лисичанському гірничому технікумі, через брак аудиторій одночасно в одному приміщенні відбуваються заняття двох груп. Власного гуртожитку немає, тож студенти платять за оренду житла від 860 до 2,8 тисячі гривень. Усі викладачі в роботі використовують власну техніку. Через проблеми зі спеціалізованим обладнанням на одному роутері для доступу до інтернету тут підключається майже 50 користувачів, тож швидкість невисока. Не виконано тут і такої акредитаційної вимоги, як кількість викладачів з науковим ступенем доктора наук на певну кількість студентів. Однак тут здобувають освіту понад 900 студентів.
Головною метою моніторингу громадських активістів стала необхідність оцінити фактичний стан переміщених вишів і підготувати перелік проблем до засідання ради ректорів України, що днями має розглянути проект спеціального закону про особливий статус переміщених ВНЗ.
«Саме ці переміщені вищі навчальні заклади можуть стати джерелом освітньо-культурного розвитку міст, у яких вони розташовані, а також кузнею кадрів для відновлення та розбудови Донбасу. Однак задля втілення цього самі переміщені ВНЗ потребують допомоги у введенні тимчасового положення щодо їх функціонування, яке закріпить їхній окремий статус на законодавчому рівні на певний період», — підкреслюють Оксана Антоненко та Олександр Кульга. На думку активістів, державна підтримка цих університетів має бути обов’язковою, бо це інтелектуальні центри, навколо них об’єднується молодь, якій відбудовувати Донбас.