Досвід його роботи зацікавив представників соціальних служб кількох областей, фахівців Міністерства соціальної політики України, спеціалістів ЮНІСЕФ та незалежних експертів із країн Європи й Америки. Нещодавно вони зібралися в Умані, щоб обговорити перспективи змін у роботі центрів соцпослуг у країні.
На сьогодні Єдиний центр соцпослуг в Умані об’єднує: реабілітаційний комплекс для людей з особливими потребами, центр професійної реабілітації інвалідів, центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Пролісок», денний центр перебування дітей з кризових сімей «Пелюстки довіри», Будинок ветеранів та Будинок милосердя. Єдиний центр також надає комплекс соцпослуг бездомним (тут працює й центр обліку бездомних осіб), нарко- та алкозалежним. Є також служби соціальної адаптації осіб, звільнених із місць позбавлення волі, реінтеграції бездомних, будинок нічного перебування та соціальний готель. І це далеко не повний перелік послуг, які можуть отримати люди, яким суспільство має допомогти.
Як поділилася думками начальник управління профілактики соціального сирітства Мінсоцполітики Ірина Пінчук, актуальним є формування єдиного підходу та шляхів оптимізації управління системи соцзахисту на місцевому рівні. Треба відійти від того, що більшість послуг спрямована на матеріальну підтримку кризових сімей, і акцентувати на забезпеченні соцпослуг, які б рятували сім’ї від «інвалідності». Важливо врахувати інтереси нових категорій осіб, які потребують соцпослуг, — учасників АТО, вимушених переселенців. Йдеться про надання психологічних послуг, реабілітаційні заходи.
— За сприяння міської влади у травні цього року центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді приєднали до управління соцзахисту Уманської міської ради. Завдяки використанню спільних даних нам легше виявляти сім’ї, які опинилися у скрутних життєвих обставинах, — поділилася досвідом керівник Єдиного центру соцпослуг Галина Кучер. — Ми розробили соціальний паспорт сім’ї. Плюс також у тому, що один фахівець надає комплекс послуг конкретній сім’ї. А ще маємо економію коштів на утриманні апарату. Для бюджету міста вона становила майже мільйон гривень.
Як зазначали на зустрічі, внесок у реформування системи соцпослуг робить і анонсована децентралізація влади — вона насамперед визначає те, що саме громада відповідальна за роботу із сім’ями, за розв’язання проблем одиноких людей поважного віку і малозабезпечених.
Уже є пропозиції й щодо моделі центру соцпослуг, і змін до законодавчих та нормативних актів, що регулюють роботу соціальних служб, а в подальшому мають об’єднати їхні зусилля. На думку спеціалістів, серед пріоритетів реформування має бути максимальна доступність та підвищення якості послуг. А для цього важливо проводити моніторинг та оцінку їхньої якості.
Серед основних проблем, виявлених під час експерименту, фахівці назвали брак централізованої бази даних соціально вразливих категорій людей. Але в міністерстві над цим працюють. Також ретельніше слід вивчити потребу в соцпослугах на всіх рівнях.
Плани у Галини Кучер амбітні: цього літа вже запрацював центр дозвілля та відпочинку для дітей шкільного віку «Барвограй», заплановано створення соціального центру матері й дитини, школи випускника та школи волонтера.
Не дивно, що експериментом зацікавилися й представники ЮНІСЕФ в Україні, адже наша держава вже налагодила співпрацю з Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй. Тож спираючись на рекомендації та консультації світових фахівців, можна сподіватися, що якість соцпослуг сягне у нас високих стандартів.
Нині ж вирішується питання впровадження досвіду уманців в усій області.