У вільному доступі запрацювала онлайн-база даних про понад 2,56 мільйони мешканців України, народжених у період 1650—1920 років, яка дає змогу українцям досліджувати власну генеалогію. Про це повідомив керівник проекту pra.in.ua Ігор Гошовський.
Доступ до цієї бази є безкоштовним. Пошук можна здійснювати за прізвищем та ім’ям, при цьому також зазначаючи діапазон дат народження і смерті осіб. Другий спосіб пошуку — за географічним принципом. Це зручно, коли людина знає лише місцевість, де жили її давні родичі. У такий спосіб користувач може переглянути існуючі списки мешканців того чи того населеного пункту.
На сайті є змога зареєструватися і створити власний профіль. Після цього користувач зможе сформувати власне родове дерево.
Система «pra analytics», розроблена програмістами сайту, щодня співставлятиме оновлену інформацію з бази зі створеним родоводом, і у випадку знаходження потенційних зв’язків повідомлятиме про це. Таким чином користувач матиме можливість розширювати родове дерево. Зараз ця система ще тестується, очікується, що у липні вона запрацює для усіх користувачів.
Передбачена також можливість відображати свій родовід на мапі, а також підключати різноманітну статистику для його аналізу.
«Зазвичай, людина, яка створила дерево на одному з сайтів, уже до нього не повертається, воно там просто «висить». Ключова відмінність нашого ресурсу — родинне дерево створює не в пустому просторі, а в інтегрованому з базою даних. Якщо буде з’являтися нова інформація, користувач матиме можливість розширювати своє родинне дерево. Є можливість візуалізації родинного дерева на карті із позначенням зон, де була найбільша концентрація родичів. Також через власний кабінет користувач матиме можливість додавати документи до своєї родинної генеалогії», — прокоментував Ігор Гошовський.
За його словами, основна перевага ресурсу в тому, що запропонований готовий, гарно опрацьований, відфільтрований контент про мешканців України, а це — на лише українці, але й євреї, поляки, інші, які жили на території України у період 1650—1920 років.
Серед джерел, які використали дослідники:
♦ Метричні книги та сповідальні розписи, як православні, так і католицькі, а також чеських і німецьких колоністів;
♦ Списки виборців у Сейм із західноукраїнських областей;
♦ Присяжні списки мешканців Поділля та Волині 1793 року;
♦ Присяжні списки 1654 року;
♦ Списки втрат вояків Австро-Угорської Армії з Галичини;
♦ Списки вояків Російської армії Першої світової;
♦ Списки вояків Червоної армії, редакції 1926 року;
♦ Списки вояків Радянсько-Фінської війни з України;
♦ Єпархіальні відомості Волинської і Подільської губернії, а також «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии»;
♦ Воєводські вісники (Волинський, Львівський, Тернопільський і Станіславський);
♦ Списки в’язнів концтаборів (Талергоф, радянські полонені, Береза Картузька тощо);
♦ Списки репресованих;
♦ Адресні книги міст кінця XIX — поч. XX століття;
♦ Адресні та Пам’ятні книги губерній, що охоплювали терени сучасної України.
Дослідники планують продовжувати свою роботу, і на початок 2018 року збільшити базу до 3 млн осіб. Уже тепер до завантаження цілісним масивом готують дані про 200 тис. осіб.
Для охочих долучитися до проекту передбачена можливість волонтерства. В окремому розділі виклали першу частину ще не опрацьованих сканів документів та фотокопій. Наступні порції будуть викладатися через кожні два-три тижні.
Найближчі два тижні сайт працюватиме у режимі бета-тестування. Тож відвідувачів просять повідомляти про виявлені недоліки та побажання щодо покращення його роботи на скриньку у розділі контакти. Упродовж наступних кількох місяців розробники обіцяють запровадити на сайті обмін повідомленнями та викласти версію бази латинкою.