На хуторі Буда, що в Чигиринському районі на Черкащині, освятили першу в Україні козацьку церкву. Нині минає 325 років від дня народження останнього отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського. Цей праведник свого часу був прикладом для холодноярівців, які до останнього боролися за свободу і державність. Тому саме в цій знаковій місцині й звели храм на його честь. Петра Калнишевського указом Катерини ІІ довічно заслали до Соловецького монастиря, де він провів аж чверть століття. Навіть коли отримав прощення, все одно лишався ченцем.
— Він сказав, що не вийде зі своєї ями, доки Україна не буде вільною, — переповідає предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. — Петро Калнишевський прожив 112 років. І ми віримо, що сьогодні він молиться за Україну, бо вона бореться з агресором. Наш праведний переміг терпінням і стражданням. І саме на пам’ять про такого святого ми сьогодні освятили цей храм. Для того, щоб наш народ надихався подвигом предків і захищав свою країну. З нами Бог, бо з нами правда!
На Соловках, де помер Петро Калнишевський, його могила не збереглася. Символічна ж є біля церкви. Коли три роки тому заклали її перший камінь, головний будівничий разом з однодумцями побував у місцях, пов’язаних із кошовим отаманом.
— Ми взяли трохи землі з Хортиці, на Соловках і з його родового маєтку в Пустовійтівці, — розповідає ініціатор зведення церкви Олег Островський. — І всю цю землю поклали в символічну могилу Петра Калнишевського, що біля храму. Тепер кожен патріот може його тут вшанувати. Ми повинні пам’ятати тих, хто зберігав цю землю для нас.
Сама церква дерев’яна. І вона перша в Україні на честь цього святого.
Храм у козацькому стилі з ексклюзивними деталями. Хрести на його банях виростають із тризубів. В амвоні вмуровано камінь, привезений із Соловків. А всередині церкви — унікальний іконостас. Його тримають на руках різьблені з дерева козаки-запорожці.
— Іконостас два роки вирізьблювали галицькі майстри, — розповідає настоятель церкви святого праведного Петра Калнишевського Василь Циріль. — Такого більш ніде немає. Ми поєднали в одному храмі дві ідеї — козацтва і Візантії, щоб люди могли відчути ревність, силу духу та волі святого Петра Калнишевського.
Церкву звели коштом меценатів. Вшановуючи Петра Калнишевського, який віддав життя за волю України, ми демонструємо ворогові, що пам’ятаємо свою історію та своїх героїв, говорили учасники урочистостей, і так посилюємо бойовий дух наших військових. Калнишевський — приклад того, як силою духу й вірою в Бога можна побороти агресора.