На Закарпатті підбивають підсумки двотижневого міжрегіонального культурного форуму «СлободаКульт», під час якого культурні та соціальні явища тут презентували близько півтораста митців із Харківщини та інших областей, відомих в історично-культурній традиції як регіон під назвою Слобожанщина.
У програмі форуму, що розпочався 15 травня і триватиме до 29, значаться 100 подій, серед яких 15 концертів і вистав, 29 зустрічей і дискусій, 15 кінопоказів із обговоренням, 9 виставок, а також фестиваль «Сковорода-фест» для всієї родини. міністр культури України Євген Нищук. Того ж дня в ужгородському історико-культурному центрі «Совине гніздо» відкрилася велика виставка майстрів образотворчого мистецтва Харківщини.
Надалі центром подій ставали театри, виставкові зали, бібліотеки як обласного центру, так і Мукачева. Гостями закарпатців стали письменники Євгеній Положій, Юрій Цаплін, Андрій Краснящих, Олег Коцарев, актори, художники і мистецтвознавці.
Особливим інтерес був прикутий до зустрічі звідомим прозаїком і журналістом із Сумщини Віктором Положієм. Його роман «Іловайськ. Розповіді про справжніх людей» вийшов у річницю подій, що відбулися в серпні-вересні 2014 року. Книга, яка розповідає про героїчні історії воїнів – учасників «Іловайського котла», й через чотири роки залишається не менш злободенною, ніж тоді. Фіксує історії солдат і офіцерів, які, пройшовши горнило Іловайська, продемонстрували відданість Вітчизні. Ужгородці з неприхованим хвилюванням слухали автора роману, який записав розповіді тих, хто вижив і не зрадив.
Учасники «СлободиКульт» відзначилися і під час проведення в обласному центрі Ночі музеїв. В музейних закладах художники і артисти влаштували експозиції та театральні постановки, на яких побували сотні людей, і найперше молодь. А літератори в ці ж години влаштували Ніч поезії, в якій звучали авторські тексти та улюблені слобожанські твори учасників. Харківські письменники запропонували оригінальні формати презентації своєї творчості, і на Ночі поезії вони показали побутування поезії поза книгою. Використали й візуальний матеріал, який демонструє формати сучасних літературних тусівок Слобожанщини – Літературний слем, поетичний МОШ, «Клуб у кубі», «Крилате сузір’я», «Мандрівні поети на стільцях», «Записник із Землі», «Клуб анонімних авторів», «Читання на драбині» та інших.
Перформанс, який тяжіє постмодерністського напрямку в мистецтві та пропонує суміш різних його видів, задіює різні предмети і стихії, запропонував харківський культуролог Костянтин Зоркін. Його проект «Лабораторія неспрямованих дій» формулює своє завдання як пошук нових форм існування ритуалу у сьогоднішній дійсності та звільнення від актуального та вербального контенту за допомогою магічної (до-естетичної) візуальної мови.
Іншою помітною акцією у рамках двотижневого форуму стала арт-фотосесія з відомими митцями та екскурсія мікрорайоном Малий Ґалаґов, який увібрав у себе архітектурні особливості чеського модернізму. Для того, щоб привернути увагу до будівель, які є пам’ятками, але поступово руйнуються, дослідниця архітектури Ліна Дєгтярьова зініціювала екскурсію і фотосесії, в яких взяли участь фотографи, режисери, художники, актори й музиканти, що входять до команди форуму «СлободаКульт».
Акція має на меті врятувати від руйнації історичні будівлі району Малий Ґалаґов, в якому нині фіксуються непоодинокі випадки зведення нових або реконструкції старих споруд з порушенням єдиного архітектурного ансамблю і в ряді випадків. До слова, в розмові про долю комплексу Малий Ґалаґов під час відкриття «СлободиКульт» взяв участь міністр культури Євген Нищук, схваливши ідею ентузіастів про здобуття історичним комплексом Ужгорода високого статусу – внесення до переліку об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО. Саме тоді міністр провів паралель між Ужгородом і Харковом, який уже працює над номінуванням будівлі Держпрому, що втілює риси епохи конструктивізму, до Списку ЮНЕСКО.
«СлободаКульт» з участю митців із Слобожанщини дала імпульс для нових творчих підходів прихильникам як традиційних, так і модерних форм в культурі та мистецтві. Інтелектуалам ці події теж дали неабияку поживу для роздумів про те, куди і як рухається сучасний глобалізований світ. Так чи інакше, а діячі культури та мистецтва найзахіднішого і найсхіднішого регіонів України «звірили годинники», проклавши між собою мости співпраці.