Навіть під час літніх канікул чимало учнів верхняцького ліцею, що в Христинівському районі на Черкащині, не розлучалися із зошитами, вели спостереження, ставили експерименти. Як розповіла директор закладу Людмила Денисюк, ліцей уже четвертий рік бере участь в освітньому проекті SPARE, започаткованому Норвезьким товариством охорони природи. Він діє в Україні за підтримки Міносвіти.
Одне з перших учнівських досліджень у рамках проекту — «Комплексна оцінка експлуатаційних можливостей будівельних матеріалів». Майже рік у найнесподіваніших місцях будівлі — підвалах, підсобках, на горищі — можна було зустріти заклопотані гуртики школярів різного віку. Вони фотографували, вимірювали, складали графіки зношеності матеріалів. Висновки школярів змусили замислитися керівників, які відповідають за стан приміщення.
Але особлива увага — до енергоефективності. У приміщенні ліцею порахували всі протяги. З’ясували, чому в підвалі температура взимку піднімається до 27 градусів з плюсом, а в деяких кабінетах — лише до п’яти, чому порушена водостійкість даху та деяких стін. Разом з учителями склали енергетичний паспорт школи. Позаторік проект ліцеїстів посів третє місце в конкурсі «Енергія і середовище». Школярі дійшли висновку, що енергоефективність можна підвищити на 12–15% лише шляхом усунення окремих незначних дефектів. І всі разом узялися за справу. Заклеїли шпарини у вікнах, утеплили їх, змінили систему освітлення.
Відтоді ліцей із глибинки — серед щорічних переможців всеукраїнських конкурсів і змагань. Учні й педагоги здобувають призові місця в номінаціях з енергозбереження, енергоефективності, відновлюваної енергетики тощо. Одинадцятикласники Еліза Запарована й Іван Дорощук, приміром, посіли призове місце в конкурсі «Енергія і середовище» з проектом «Перспективи виробництва і використання біогазу на прикладі місцевих сільськогосподарських підприємств». Вони не тільки спроектували біоустановку з виробництва газу, а й порахували, що сировини та відходів із місцевих фермерських господарств вистачить для опалення всього села. Адже біогаз можна виробляти з перегною, посліду тварин і птиці, із силосної кукурудзи. Місцеві підприємці дуже зацікавилися проектом і нині всерйоз обдумують можливість забезпечення енергетичної незалежності у Верхнячці.
Ще один учень — Олександр Воєдилов розробляє проект використання для опалення стебел соняшнику — однієї з найпоширеніших нині сільгоспкультур.
— Мене дуже здивувало те, — розповідає Сашко, — що соняшничиння просто спалюють. Стебла мають дуже велику тепловіддачу. Чому б не використати для опалення приміщень те, що просто валяється під ногами?
Своїми проектами учні прагнуть змінити і селище, і всю країну. Діти видобувають енергію з моху, майструють вітряк для отримання електроенергії, пропонують екологічні рішення для добробуту країни. Ці рішення, кажуть фахівці, не по-дитячому ефективні.
А ще в ліцеї створили символічний макет Майдану в Києві. Його випускники були на центральній площі столиці з першого і до останнього дня Революції гідності. Вони й привезли до школи три камінчики з бруківки — зброю, якою захищалися від наступу «беркутівців». Біля них учнівський напис: «Ніколи не здавайся!»