БУДЬМО! Цього вечора помітно розчарованим залишав кухню тільки наш кіт. Та й то із серйозної причини: хвостатий гурман дуже підозріло ставиться до цибулі і дивується, чому нею «псують», приміром, котлети чи інші смачні речі. Цього разу він демонстративно проігнорував цибульний пиріг, що дружина приготувала вперше за рецептом, яким на відкритті фестивалю німецького вина й кухні в Донецьку поділився відомий кухар Фрідріх Обойкович. Пиріг вдався на славу, але… Одне слово, до нього бракувало ще й німецького вина, якого поки що годі й шукати в наших магазинах.
Заступник начальника відділу маркетингу Німецького винного інституту Ульріке Ленхард, приїхавши на фестиваль, зізналася, що в Донецьку її насамперед втішила «золота осінь». Ні, не наше вино під такою романтичною назвою, яке вже залишилося у наших (бр-р!) не завжди найкращих спогадах, а сонячна осіння погода. А щодо українського вина, то німецький фахівець каже: такого їй поки що не пощастило скуштувати, бо його чогось немає в меню місцевих ресторанів і кафе. Так само важко відшукати тут і німецьке вино, проте з подібною практикою, на переконання виробників «поезії у пляшці», невдовзі буде покінчено.
Особливо активно експортують німці вино до США, країн Скандинавії, а ще своїх шанувальників воно знайшло навіть у Франції та Італії. До речі, на відкритті фестивалю донеччани мали можливість скуштувати «Рислінг» і переконатися, що цей сорт німецького розливу навіть в Італії недаремно вважається одним із найвишуканіших білих вин у світі.
Сплеск виноробства, який переживає Німеччина, позначився й на національній кухні. «Як кажуть у Баварії, їжа і напої поєднують тіло і душу», — зазначає кухар Фрідріх Обойкович. Про Баварію кухонний ас згадав не випадково, адже фестиваль в Донецьку розпочався саме з баварської кухні, а далі донеччани отримають можливість скуштувати страви з усіх регіонів Німеччини. За словами представниці Німецького інституту вин, яка вперше побувала в Донецьку, їй вдалося розгледіти тут ознаки винної культури. Що ж, збоку, як кажуть, видніше… А я на відкритті фестивалю помітив ще й певні особливості місцевого змішування напоїв. Адже деякі гості, з апетитом перекуштувавши багато німецьких страв і сортів вин, дедалі частіше і з великим інте?ресом поглядали на перший поверх пивного ресторану, де саме грюкали бокалами шанувальники пінного напою. Вино без пива — гроші на вітер?