У цьому році фіскальна служба планує повернути підприємцям 100 мільярдів гривень податку на додану вартість. Про це під час зустрічі з журналістами у столиці заявив голова Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров. «Торік підприємцям відшкодували 68,4 мільярда гривень ПДВ, що на 25 мільярдів перевищує показник 2014-го. Завдяки перевиконанню планів із надходження податку бізнес почав активніше сплачувати ПДВ, а не шукати схеми ухиляння від цього. Торік додатково повернули 10,6 мільярда гривень ПДВ. На початок 2016 року залишок невідшкодованого ПДВ становить 12 мільярдів, тобто є всі підстави говорити, що ПДВ повертатиметься вчасно».
Відтепер узгоджені суми ПДВ відшкодовуватимуть відповідно до порядку черговості внесення до реєстру заяв про повернення. Це, на переконання Романа Насірова, унеможливить спекуляції щодо послідовності виплат. Для отримання бюджетного відшкодування запроваджено два реєстри: перший — для експортерів (частка експорту в річному обороті становить не менш як 40%), другий — для решти компаній.
«Право на отримання ПДВ мають усі платники, навіть новостворені підприємства. Електронне адміністрування ПДВ, яке відсіює фіктивний податок, два прозорі реєстри, порядок черговості працюватимуть на те, що протермінованих сум податку не буде», — каже головний фіскал.
Найважливішим кроком, покликаним поліпшити умови ведення бізнесу, Роман Насіров назвав уніфікацію та зниження ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) до 22%, а також скасування ЄСВ, що утримувався у діапазоні 2—6,1% із заробітної плати працівників. За попередніми підрахунками ДФС, такі новації заощадять роботодавцям цього року 100 мільярдів гривень.
«Через зниження навантаження на фонд оплати праці підприємці зможуть підвищити своїм працівникам зарплату і, відповідно, сплачувати податки до бюджету. Зарплати в конверті мають залишитися в минулому — всі передумови для цього є», — переконаний він. Чиновник додає, що про результати можна буде говорити після першого кварталу цього року.
Економічний експерт Олександр Жолудь підтвердив «УК», що вихід зарплат із тіні можливий, і це буде додатковим ресурсом, який можна буде спрямувати в Пенсійний фонд, оскільки зниження ставки ЄСВ негативно вплине на дефіцит фонду, який і так отримує найбільші трансферти з держбюджету. «Головне — не сприймати зниження ставки ЄСВ як обов’язкове збільшення надходжень до Пенсійного фонду внаслідок обілення зарплат. Ідеться лише про ймовірний додатковий ресурс», — уточнює він.
Серед інших податкових новацій, про які казав Роман Насіров, — зміни для платників, які перебувають на ІІІ групі спрощеної системи оподаткування. «Для них знижено поріг річного обсягу доходу до 5 мільйонів гривень. Однак якщо торік вони отримали доходи понад 5 мільйонів, але не перевищили 20 мільйонів, в них залишається право застосовувати спрощену систему. Якщо у поточному році ці доходи перевищать 5 мільйонів, то платникові доведеться з першого числа місяця наступного за звітним кварталом перейти на сплату інших податків і зборів», — пояснив він.
Нині ДФС працює над розробленням нової системи електронного адміністрування акцизного податку під час здійснення операцій з реалізації пального. Планують, що у березні ця система запрацює в тестовому режимі, а вже з 1 квітня — у звичайному. А ще фіскали наполягатимуть на встановленні мінімальних цін на тютюнові вироби на рівні 14,5 гривні за пачку цигарок без фільтру і 15,5 — з фільтром.
«Нині пачку сигарет з фільтром можна придбати за 9 гривень. Але у її вартість має бути закладено 8,5 гривні акцизного збору, 2—2,5 гривні собівартості виробництва, 2 гривні ПДВ, також витрати на логістику і маржа виробників та торгових мереж, що в сумі дає орієнтовно 15 гривень. Продаючи сигарети дешевше, виробники не доплачують ПДВ і податку на прибуток. Постанову про мінімальні ціни на сигарети Кабмін ухвалить протягом одного-двох тижнів», — каже Роман Насіров.
Як прокоментували «УК» це рішення в компанії «Філіп Морріс Україна», мінімальна роздрібна ціна — це єдиний механізм регулювання, який дасть максимальні податкові надходження. Тобто називають рішення зваженим, що матиме позитивний ефект для державного бюджету і розвитку здорової конкуренції на ринку тютюнових виробів загалом.