"Гілка граната прикрасила Пирогово"

ВІДПОЧИВАЙМО ЗМІСТОВНО

Національний музей архітектури та побуту України кожні вихідні влаштовує масові заходи

Наталя ЛІЩИНСЬКА
для «Урядового кур’єра»

Ось і на завтра-післязавтра киян і гостей столиці тут чекають учасники фестивалю кримськотатарського мистецтва «Егрідал», що в перекладі — гілка граната, символ розвитку і процвітання. У його програмі — виступ ансамблю «Мерджан», який представляє музику, танці, пісні кримських татар, презентації виробів майстрів прикладного мистецтва, фотовиставки народної архітектури, зразків народного одягу тощо. Але всі, хто відвідує Пирогово, знають: на таких заходах важко залишатися пасивним спостерігачем. Бо зазвичай організатори передбачають інтерактивні ігри, майстер-класи з тих чи тих видів народного ремесла, дегустації національної кухні.

Святе місце: тут і в калюжі церковні куполи. Фото Володимира ЗАЇКИ

Про це розповідають й учасники — а всі відвідувачі музею такими стають — Днів українських Карпат, що проходили в Пирогові на попередніх вихідних. За надцять кілометрів від своєї малої батьківщини горяни відтворили на наших очах традиційне дійство «мішання» овечих отар перед вигоном їх на полонину. Сільські громади відзначають цю подію як одне з найбільших свят, під час якого запальна музика кидає до танку і малого, і старого. А потім, уже під звуки трембіт, настає час прощання з вівчарами, які на все літо женуть отари на буйні трави високих полонин.

З повним кошиком вражень повертаються гості. Фото Володимира ЗАЇКИ

Запросивши загал на святкове дійство, представники Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей також потурбувалися, щоб його доповнили виступи фольклорних колективів, майстер-класи з приготування гуцульських, угорських, молдовських, румунських та інших страв, із виготовлення ляльок-мотанок, писанкарства, традиційного українського вінка, передбачили навіть змагання косарів.

Тим часом генеральний директор музею Дмитро Заруба розповідає, що такі заходи несуть подвійне навантаження — ще й дають змогу поповнити куций музейний бюджет. Адже дедалі виразніше впадає в очі, що величезний скансен потребує термінової допомоги. Слід зазначити, що музей споруджували ще в радянські часи прискореними темпами. Скажімо, будинки ставили просто на землю, без фундаменту і опалення. Тепер вони тріщать по швах, їх їсть грибок. Поки що коштів вистачило тільки на лагодження тинів в експозиції Середньої Наддніпрянщини, «одягнувся» в риштування один із вітряків. Щоправда, Херсонська область прислала будівельників, які ремонтують «свій» будинок у соцселі. Дмитро Заруба каже, що розраховують також на допомогу волонтерів, особливо чекають на молодь, — останньої суботи кожного місяця планується робити день відкритих дверей. Приєднуйтеся!

Майстер з писанкарства Богдана Сахно пропонує відвідувачам власні вироби. Фото Володимира ЗАЇКИ.

Заступник директора Ігор Паньків у свою чергу розповідає: проводимо паспортизацію архітектурних експонатів, автентичні ставимо на державний облік як пам’ятки національного значення. Започаткували грунтовний опис та оцифрування колекцій. Музей має понад 80000 фондових одиниць. У планах — низка виставок з різних колекцій та окремих народних майстрів як на території музею, так і в приміщенні самих фондів, де плануємо відкрити виставковий зал. Восени проведемо міжнародну конференцію. Розробляємо дитячі програми, запускаємо серію майстер-класів з кераміки, вишивки, писанкарства, виготовлення дитячої іграшки, інтерактивних екскурсій. Хочемо їх проводити на подвір’ях са диб.