Влада Стародавнього Єгипту прагнули зупинити хаос, який загрожував імперії у разі різкої зміни клімату.
Задовго до того, як стало відомо про згубний вплив парникових газів, одна з найбільших супердержав стародавнього світу намагалася боротися зі змінами клімату.
Археологічні дані підтверджують, що в кінці бронзового віку наша планета переживала черговий стрибок глобальних температур. А влада Стародавнього Єгипту намагалися захистити імперію від голоду, воєн і масових міграцій.
За даними вчених з Тель-Авіва, 3000 років тому (в XIII і XII століттях до н. е.) правитель Єгипту наказав збільшити врожайність родючих областей в Ізраїлі, щоб надлишками нагодувати людей в регіонах, які сьогодні займає Лівія, Йорданія і Сирія. Незважаючи на посуху, врожаї в цих областях вдалося підвищити за рахунок продуманої іригації полів.
Другим кроком, здатним запобігти голоду, було розведення корів, які мали імунітет виживання в різкому кліматі. Археологічні знахідки підтвердили, що стародавні єгиптяни вважали за краще розводити не овець і кіз, а корів, які були схрещені з зебу, стійкими до засух і паразитів.
Прагнення Єгипту зменшити вплив посухи на населення імперії не витримало альтруїзму. Єгипетські фораони боялися розпаду своєї цивілізації в умовах небаченого досі кліматичного хаосу.
Фараони змогли затримати занепад імперії, але не зупинили його цілком. З часом їхні колоніальні території розпадалися, розпочавши еру Залізного віку.
Як уже повідомляв «Урядовий кур’єр», вченим вдалося відтворити портрет Нефертіті.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для "Урядового кур'єра"