Із 1 січня головний керівний орган Євросоюзу Європейську раду очолює Швеція, яка перехопила цю естафету в Чехії. Пріоритетами Стокгольма стануть Україна та економічна криза в Європі.
27 країн-членів блоку перебирають на себе головування по черзі щошість місяців. Протягом цього періоду країна головує на засіданнях Європейської ради всіх рівнів, а також тісно співпрацює в так званому форматі тріо, до якого входять, окрім країни-голови, держави попереднього та наступного головування. Тріо встановлює довгострокові цілі ЄС та готує спільний порядок денний, визначаючи ті його головні питання, які розглядатиме Європейська рада. Як повідомляють у пресслужбі Європейської ради, шведські урядовці очолять близько 1,5 тисячі засідань різних органів ЄС і повинні будуть шукати компроміс між державами-членами ЄС, Єврокомісією і Європейським парламентом.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що перебіг воєнних дій в Україні визначатиме курс головування Швеції. «З одного боку, ми напевне знаємо, що маємо робити: підтримувати європейську єдність у допомозі Україні, залучати ресурси для її відновлення, дотримуватися міжнародного права та готувати шлях для країни-кандидата України до вступу в ЄС. З іншого, — не знаємо, що саме станеться через рік після вторгнення, навесні, влітку. Швеція буде готова діяти швидко і рішуче», — запевнив прем’єр-консерватор.
На сайті Європейської ради офіційні пріоритети шведського головування визначено як «безпекову єдність, гарантування конкурентоспроможності, перехід до зеленої енергетики та захист демократичних цінностей і верховенства права».
Проте Постійний представник Швеції при ЄС Ларс Даніельсон, уточнюючи цілі діяльності своєї країни як голови ЄС, заявив: «Україна, Україна й Україна буде великою мірою в центрі нашого головування».
Під час виступу наприкінці минулого року у Брюсселі в Європейському центрі політики Ларс Даніельсон заявив, що ЄС необхідно й надалі надавати Україні військову підтримку, збільшити зусилля з термінової відбудови зруйнованих російськими ракетними ударами об’єктів цивільної та енергетичної інфраструктури, а також «більше допомагати українським біженцям». Окремо шведський дипломат наголосив на необхідності підтримувати Київ у його амбіціях вступити до ЄС. «Нам потрібно виробити єдину позицію щодо того, як ми бачимо європейську перспективу України», — сказав Ларс Даніельсон. Він зауважив, що між країнами-членами існують розбіжності щодо того, як швидко це може бути реалізовано, проте їх можна подолати.
За словами дипломата, ще одна істотна проблема, крім війни, яку розв’язала росія проти України, — економічна рецесія, різке зростання цін на енергоносії та інфляція в ЄС. Тому в галузі енергетики Швеція має намір і надалі розробляти реальні кроки, котрі допоможуть зменшити залежність європейського енергетичного ринку від викопного палива.
Тим часом міністр оборони Швеції Пол Йонсон, який виступив на щорічній конференції Європейського оборонного агентства «Інвестиції в європейську оборону», заявив, що серед пріоритетів головування Стокгольма у Європейській раді — підтримка України та партнерство із країнами, які не є членами ЄС. Він назвав вторгнення росії в Україну «найкритичнішою ситуацією для європейської безпеки з моменту завершення Другої світової війни». Міністр наголосив, що членство Швеції в НАТО допоможе захистити Європу від російського реваншизму, і закликав не повторювати помилок минулого, обираючи безпекових партнерів, оскільки ЄС варто вже було засвоїти урок «із цвинтаря помилок» у міжнародній оборонній співпраці.