Стомлений майже сімнадцятигодинними дебатами президент Європейської Ради Дональд Туск заявив: «Усе готове, щоб почати нову програму для Греції із серйозними реформами та фінансовою підтримкою».
«Грекзиту не буде», — підтримав його глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, розвіюючи побоювання, що країна повинна буде відмовитися від євро. (Grexit — від англ. Greece, Греція, exit — вихід. — Ред.).
Президент Європарламенту Мартін Шульц також зазначив, що тимчасовий вихід Греції з єврозони більше не є предметом обговорення, оскільки сторони просунулися в переговорах.
Щоправда, грецький прем’єр Алексис Ципрас тепер має переконати парламент країни до середи ухвалити план реформ, яких вимагає єврозона. А лідери країн єврозони переконуватимуть своїх парламентаріїв підтримати план порятунку Греції, хоч би яким обтяжливим для їхніх бюджетів він був.
Після досягнення історичної угоди між Грецією та ЄС щодо майбутнього країни в єврозоні агентство Reuters опублікувало перелік вимог, на які погодилася Греція. Передовсім до 15 липня доведеться ухвалити 15 заходів (законів), ключові з яких: зміна системи нарахування ПДВ, підвищення податків і розширення податкової бази, скорочення пенсій та інших соціальних витрат, роздержавлення держстату Греції тощо, а до 22 липня ухвалити 22 зміни на законодавчому рівні для реформи системи цивільного судочинства, а також для виконання правил боргового фінансування ЄС.
Далі Греція має попросити допомоги МВФ з березня 2016 року (спочатку Ципрас наполягав на виключенні МВФ з числа кредиторів Греції).
Також Греція повинна провести серйозну пенсійну реформу; реформу ринку, включаючи зміни в торгівлі фармацевтичними препаратами, молочною та хлібобулочною продукцією; провести масову приватизацію, зокрема приватизацію електромереж; передати державні активи Греції на суму 50 мільярдів євро з-під юрисдикції Греції під управління європейським експертам у трастовий фонд, три чверті з яких використають для рекапіталізації банків та часткового погашення кредитів.
За словами голови Єврогрупи Єруна Дейсселблума, активи передадуть у створений фонд, який базуватиметься в Греції. «Щойно 25 мільярдів євро, необхідних для рекапіталізації, будуть знайдені, кошти, що залишилися, використають, щоб знизити борг країни на 50%, і решта піде грецькому уряду для реінвестування у Греції», — повідомив Дейсселблум.
Додамо до цього, що Греція повинна представити чітку програму та послідовність виконання згаданих вище реформ і узгодити всі законопроекти із кредиторами перед винесенням їх на розгляд парламенту.
Греція нині, за оцінками європейських експертів, потребує фінпідтримки на суму 86 мільярдів євро. Перші 7 мільярдів вона може отримати до 20 липня (після ухвалення в парламенті перших законів), ще 5 мільярдів — у середині серпня.
Отож загравшись у популізм, грецький прем’єр врешті-решт добавився до того, що змушений піти на принципові для нього поступки. Так, він погодився на фактично негайне (закони парламент повинен ухвалити до середи) прийняття рішень щодо підвищення пенсійного віку, тарифів, скорочення соцвидатків. А ще — на раніше не прийнятну умову щодо передачі державних активів Греції на суму 50 мільярдів євро у трастовий фонд під управлінням ЄС. Єдине, що він виторгував у цьому питанні, — це розташування фонду у Греції, а не в Люксембурзі, на чому наполягали кредитори.
За словами одного з дипломатів, це рішення фактично перетворює Грецію на протекторат Німеччини, зазначає агентство.