"Громаді Миколаєва перадали піаніно, якому понад 100 років"

29 жовтня 2020

Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»

Нащадки відомого миколаївського лікаря, поета, неординарної особистості Олександра Петрова подарували миколаївцям старовинне піаніно. Про це розповів начальник управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївського міськвиконкому Юрій Любаров. За його словами, наприкінці вересня на пошту управління надійшов лист від Юлії, яка живе за кордоном і є правнучкою військового лікаря Олександра Петрова.

У листі йшлося: «моя сім’я є власником старовинного німецького піаніно Pfeiffer, удостоєного золотої медалі. Інструмент був випущений до 1918 року, є підтвердження від фабрики Carl A. Pfeiffer GmbH. Нині піаніно не використовується за призначенням, в зв’язку з цим нам би хотілося передати його в такі руки, де воно принесе максимум користі. Інструмент знаходиться в м. Миколаїв».

До листа додано світлини старовинного піаніно в прекрасному стані. На інструменті піаніно є й особливий знак — передпродажна табличка, яка свідчить, що куплено воно було в дореволюційному Миколаєві в місцевій філії Carl A. Pfeiffer. Під час переписки миколаївського чиновника та власниці піаніно Юлії з’ясувалося, що інструмент в їхній родині зберігається вже кілька поколінь.

Цікава й історія родини, главою якої був колись флотський доктор медицини Олександр Миколайович Петров. Народився він в Санкт-Петербурзі у 1880-му році, служив лікарем під час першої світової війни. За мужність під час бойових дій отримав свій перший орден Святого Станіслава 3-го ступеню. Після революції родина переїхала до Миколаєва. Доктор, який був поетом і громадянином, неоднозначно сприйняв Жовтневий переворот. Після ейфорії настало розчарування. Натомість він залишався життєлюбом, за життя написав понад 300 віршів, обіймав посаду завідувача холерним відділенням міської лікарні, працював і під час Другої світової, помер у 1957-му році.

Син Олександра Петрова Микола з дружиною Людмилою і купили одного разу це німецьке піаніно. А вже через багато років їхня донька Наталія Миколаївна та онука Юлія вирішили подарувати інструмент місту. Як зазначає Юрій Любаров, «таке історичне піаніно — прекрасний експонат майбутнього музею міського побуту. Але поки музей лише в процесі створення, я запропонував поставити його в літературно-музичний салон нашої центральної бібліотеки для дорослих ім. М. Кропивницького».

З’ясувалося, що будинок, в якому жила родина Олександра Петрова, знаходився в декількох кроках від цієї бібліотеки. Будинок зберігся до наших днів та розташований за адресою: вулиця Потьомкінська, 184. Нині піаніно переїхало практично в ту ж саму точку міста, в якій воно перебувало в роки революції. Бібліотека, зустрічаючи такий раритет, звільнила приміщення салону і воно поки виглядає порожньо. Натомість під час карантинних обмежень цей салон планують перетворити в справжній старовинний зал з афішами, плакатами, листівками тих років. А відкриють нову вітальню з вечора пам’яті Олександра Петрова та читанням його віршів. І обов’язково зазвучить старовинне піаніно.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua