28 вересня цього року в «УК» вийшов матеріал «Бути чи не бути зеленим оазам степів», у якому йшлося про те, що тільки завдяки державному фінансуванню лісової галузі південно-східних регіонів ліси там збережуться, не стане його — розбіжаться й самі лісівники. Відомо, що ліси на півдні України виконують переважно природоохоронну та захисну функції. Тут, на відміну від західних областей, немає ділової коштовної деревини. Є лише дров’яна деревина, яка йде на опалення для населення та організацій. Кошти від неї ледве покривають видатки на рубки, і лише незначну їх частину використовують на ведення лісового господарства.
На жаль, власних коштів на виплату заробітної плати працівникам лісової охорони лісгоспи не мають. Не виняток і Баштанський лісгосп на Миколаївщині. Його працівники нині виконують свої функції без будь-якої гарантії, що отримають за це заробітну платню.
Баштанщина — степовий край, та на території району створено два об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення. Майже 35 років тому створили лісовий заказник «Добра Криниця» площею 20 гектарів. Це природний комплекс балкових схилів, покритих степовою рослинністю, що збереглися в однойменному лісовому урочищі на території Христофорівського лісництва. Трохи пізніше виникло заповідне урочище «Мар’ївське» площею 388 гектарів. Це штучні лісові насадження на лівому березі річки Інгул.
Лісівники району опікуються цими природними об’єктами. Загалом підприємство «Баштанське лісове господарство» використало всі свої можливості з реалізації власної продукції та послуг, не втрачено професійні кадри державної лісової охорони. Лісівникам Баштанщини допомогли колеги з Чернівецької та Рівненської областей, які перераховують свої доходи на рахунки миколаївців.
«Така ситуація для нас принизлива, — каже голова профкому ДП «Баштанське ЛГ» Тетяна Романюк. — З острахом чекаємо на 2017 рік. Якщо підприємство не має змоги утримувати державну лісову охорону, а всі співробітники нині працюють за половину ставки, що буде далі? З нового року змушені будемо перейти на 0,25 посадового окладу, тобто кожен працюватиме лише по десять годин на тиждень. Ліси залишаться без догляду і охорони».
На жаль, не спрацювала місцева влада. Виявляється, з огляду на брак державного фінансування можна було б на окремі види діяльності передбачити кошти з обласного бюджету. Та не сталося. Як пояснив депутат облради Михайло Соколов, колишні очільники облдержадміністрації просто не подали на розгляд місцевих депутатів програму «Ліси Миколаївщини». Можливо, нинішній голова облдержадміністрації зверне увагу на проблему.
Лісівники Баштанщини написали лист Президенту України, наголосивши, що якщо фінансування на ведення лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді не буде поновлено, це призведе до самоліквідації підприємства, отже й знищення лісів.
Як житиме Миколаївщина? Адже Баштанський лісгосп охоплює Христофорівське, Новобузьке, Привільнянське лісництва. Степові ділянки, які тримаються виключно завдяки рукотворним лісам, захищають лани від вітрів та буревіїв. Прикро, що не можуть штучні ліси захистити лісівників від штучних проблем.