ПОДІЯ
150-кілограмовий коровай, випечений до 427-ї річниці
містечка Березне на Рівненщині, гідний Книги рекордів України
Ця чудова ідея належить голові Березнівської районної державної адміністрації, доброму другові нашої газети Миколі Людвічуку. А втілили її працівники хлібокомбінату місцевого райспоживтовариства. Виявляється, на такий диво-коровай вони витратили 120 кілограмів борошна, 260 яєць, 30 кілограмів цукру, 15 — маргарину, 12 — повидла та 10 літрів олії! Власноруч виготовили й форму для випікання короваю, діаметр якого сягнув 1 метра 20 сантиметрів. Чаклували над ним чотири бригади пекарів і знадобився для цього тиждень часу!
— Не обділили, здається, нікого, — каже голова райдержадміністрації Микола Людвічук, якому разом із головою районної ради Віталієм Лаштою та міським головою Олександром Пилипакою випала честь ділити святковий хліб. — Втім, це лише вінець нашої спільної з громадою роботи з розвитку району загалом і райцентру зокрема. Зроблено чимало, Березне вже сьогодні є колоритною візитівкою гостинного поліського краю. Однак попереду ще більше роботи: скажімо, 15-тисячне місто над Случем не має парку культури та відпочинку. І ми обов’язково створимо такий парк, якому й столиця позаздрить. Модернізація міських котелень з переведенням їх на місцеві альтернативні види палива та каналізаційних і тепломереж, що сьогодні, на жаль, гріють переважно землю, будівництво станції знезалізнення води і паралельно створення ОСББ — території відповідальних власників, — це лише завдання-мінімум. Переконаний: райцентр має віддзеркалювати район і водночас мати свою унікальну родзинку. Такою родзинкою в нас традиційно є спорт. З районного бюджету на потреби ліцею-інтернату спортивного профілю виділено 5 млн гривень, але вони значно більші: хочемо створити потужну тренувальну базу для дітей, які мають спортивні здібності із соціально вразливих категорій. І можливо, саме вони, вслід за заслуженим майстром спорту з греко-римської боротьби березнівчанином Петром Котком, стануть нашими майбутніми олімпійцями. До слова, торік у районі відчинили двері шість дитсадків. Але проблему не знято: лише в райцентрі на черзі до дошкільних дитячих закладів 700 маленьких березнівчан. Тому наше завдання — образно кажучи, бачити і в мікроскоп, і в телескоп: тобто, чітко знати, що ми хочемо і можемо зробити сьогодні, що — завтра та післязавтра. Для цього треба знати проблеми кожної громади зсередини.
Хто-хто, а Людвічук їх знає: таких особистих прийомів громадян, як тут, ви не побачите ніде. Не люди йдуть до нього, а він зі спеціалістами виїздить до них у сільську школу чи клуб. А якщо це хутір, приймає прямісінько в одній із хат. І найголовніше — розв’язує наболілі проблеми.