Нещодавно шанувальники живопису й графіки мали змогу відвідати незвичайну виставку в Київському будинку художника. Адже не так багато в світі династій митців гідного рівня таланту і фаху, на яких природа й гадки не мала перепочити.
А очолює її Євдокія Болдирева, яка сто років тому народилася в Кривому Розі. Коли днями донька Наталія вранці привітала маму, ювілярка сприйняла це досить іронічно: «Мені сто років? Я себе вітаю. Чого ще більше»? Мати і донька схожі за натурою, обидві іронічні інтроверти. У творчості їм властиво бачити в простих речах, скажемо так, обриси філософських узагальнень, що й робить художника митцем.
Звісно, на виставці в центрі уваги опинилися живопис і графіка пані Євдокії — заслуженого художника України. 1946 року вона закінчила в Києві художній інститут, тоді ж вступила до Спілки художників і тепер є найповажнішим її членом. До речі, на виставці експонували її роботи 2016 року!
Твори мисткині відображають широке коло її мистецьких зацікавлень, позначених майстерним колоритом. За останні десятиліття до картин додався флер історії в кількох вимірах. В її пейзажах, жанрових сценах, портретах і ознаки часу, і відчуття Батьківщини, і дух родини. «Велика сім’я», «Хлопці з нашого двору», «Вдови». В її портретах оповідність здебільшого виявляється в зображенні рук та фігури. Особливо цікавий у цьому аспекті «Автопортрет». На виставці представляли й три портрети, які написав у 1935—1937 роках її викладач — видатний художник Федір Кричевський.
Привертав увагу й портрет художниці, автором якого є онука Олена Толкачова. На ньому столітня бабуся у вінку, ніби з німбом із квіток. Олена навчалася в Києві та Москві. Ствердилася в графіці, але активно працює і в кольорі.
Чоловік Володимир Болдирев (1911—1993) фахову освіту отримав у Запоріжжі, Харкові, Києві, де й познайомився з майбутньою дружиною. Живописець, графік. Пройшов війну. Сорок років викладав у Київському художньому інституті на кафедрі малюнку, професор. Навчав майбутніх видатних майстрів, зокрема Г. Якутовича. Автор наукових праць. Цікаві його імпресіоністичні пейзажі та міські краєвиди, пронизані настроєм ліричного урбанізму.
Наталія Болдирева народилася в Києві у 1946-му. Підтримала сімейну традицію. Працює в галузі станкової графіки. На виставці здебільшого представила пейзажі. Ілля Толкачов (1944—2007) монументаліст, навчався в Тетяни Яблонської. Працював як станковий живописець і графік. Значущими стали його виставки у Варшаві та Берліні, загалом їх понад 70. Йому були властиві певний символізм і пластичний схематизм. Художник експериментував з насиченістю фарб, виявляючи психологізм колориту. У роботах він майстерно передав стилістику часу великого міста. Особливо приваблює монохромна графіка кінця 1960-х років. Молодість на ній настільки пластична, що озвучується стиляжним твістом.
На відкриття виставки прийшло, попри погану погоду, багато шанувальників з квітами, студентів художньої академії різних поколінь. Вони зазначили, що така фахова творча династія Болдиревих-Толкачових — рідкість у сучасній культурі. Цікаво було простежувати на виставці таку тенденцію: що молодший представник династії, то світліший колорит, оптимістичніші барви. Головне, що об’єднує їх, як зазначали промовці, — любов: до свого покликання, до навколишнього світу. Картини в скромних рамах — це не тільки якісний живопис, а й сама історія країни і родини, плин часу і парадигми творчості.
Роботи трьох поколінь Болдиревих-Толкачових зберігають в обласних музеях України і провідних зібраннях Києва, в європейських та американських колекціонерів.
Президент академії мистецтв Андрій Чебикін вручив доньці Євдокії Болдиревої Наталії нагороду матері — відзнаку академії «За вагомий внесок у розвиток мистецької освіти і науки».
Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для «Урядового кур’єра»