СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
Самореалізація та потрібність суспільству — ось чого насамперед хочуть ці люди
На початку грудня Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» традиційно заповнюють люди з обмеженими можливостями та учасники всеукраїнської виставки, присвяченої розв’язанню їхніх соціальних проблем. Так тут відзначають Міжнародний день інвалідів.
Музиканти військового духового оркестру натхненно передавали свій позитивний настрій через віртуозні звуки запальних маршів, фольклорної та естрадної музики. А в холі яблуку ніде було впасти. Кожен стенд наповнений під зав’язку як інформацією, так і реальними зразками товарів для цієї категорії співгромадян.
В одному місці скупчилася така кількість протезної, ортопедичної техніки, усіляких моделей візків, спеціального взуття, засобів догляду, соціальної, професійної, фізкультурно-спортивної реабілітації, що в незвиклої людини могло виникнути запаморочення й відчуття сорому. І не стільки від страхітливих і небачених конструкцій, а від усвідомлення того, що поруч із тобою живе набагато більше людей з особливими потребами, ніж можна уявити. А ти часто їх просто не помічаєш…
Вони не лише потребують, а дають суспільству, здавалося б, буденні, але ж так необхідні нам речі: вироби з тканин, різне електроприладдя, побутові дрібнички тощо. Значне місце відведено творчості цих обділених фізичною силою, зате аж ніяк не талантом людей. Ікони, картини, іграшки, сувеніри. Тут-таки можна отримати майстер-клас від майстринь, які чаклують над вишиванками чи шиють бісером. Красиві й корисні речі, які дарують нам відчуття комфорту й естетики, а інвалідам — відчуття потрібності суспільству, прагнення принести якомога більше користі.
Особлива потреба полягає в розумінні ближніх. Фото Володимира ЗAЇКИ
Власне, про такі людяні речі й говорив віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, виступаючи у заповненій людьми залі. Перед ознайомленням з експозицією він від імені уряду поставив підпис під Меморандумом про взаєморозуміння між Програмою розвитку ООН, дитячим фондом ООН, Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною організацією праці, Міністерством соціальної політики та Всеукраїнським громадським об’єднанням «Національна асамблея інвалідів України».
Одне слово, виставка таки змушує замислитися над усвідомленням рівності прав і особливо можливостей цих людей до самореалізації. Усвідомити б це швидше.