ПЕРСПЕКТИВА. Прем’єр-міністр обговорив з фахівцями законопроекти, що сприятимуть розвитку держави.
Економічна ситуація, що склалася в Україні, зокрема зростання валового внутрішнього продукту за перше півріччя на 2,5%, а також низька інфляція (перші дві декади липня — 99,8%), дає змогу оптимістично дивитися у майбутнє. Разом з тим існують зовнішньоекономічні ризики, наприклад, боргова криза та рецесія в Євросоюзі. Одним із запобіжних заходів від негативного впливу кризових явищ у світовій економіці має стати реалізація урядом нової інвестиційної політики. Для цього розроблено пакет законопроектів, деякі аспекти яких Прем’єр-міністр обговорив з науковцями та експертами в економічній сфері.
Глава уряду зазначив, що ми залишаємося залежні від моделі розвитку, що uрунтується на екстенсивних принципах. Натомість необхідно спрямувати зусилля на підтримку та розвиток інноваційних інфраструктурних проектів. У зв’язку з цим є питання щодо джерел фінансування таких проектів. Микола Азаров зауважив, що проведений аналіз вказує на те, що приблизно 60% інвестиційних коштів — це власні кошти підприємств. Тож є нагальна потреба у збільшенні надходжень зовнішніх інвестиційних ресурсів, зокрема й кредитних.
Утім, за словами Прем’єр-міністра, торік розпочато реалізацію інвестиційних програм розвитку внутрішнього виробництва і вперше зафіксовано різке зростання освоєння інвестиційних коштів (понад 23%). Опосередкованим показником вдалої інвестиційної політики є й скорочення безробіття. Тобто із залученням інвестицій триває процес створення реальних робочих місць. Разом з цим уряд планує реалізацію низки законодавчих ініціатив, які б значно поліпшили інвестиційний клімат, стимулювали надходження ефективних коштів, а також підтримували власне виробництво.
У свою чергу експерти, які ознайомилися із змістом законопроектів, наголосили на необхідності їх прийняття у найкоротші терміни. Водночас вони виступили із низкою доповнень. Одна з головних пропозицій, що викликала жваву дискусію, — вдосконалення державної інвестиційної підтримки вітчизняних галузей економіки.
З одного боку запропоновано визначати такі галузі на рівні Кабінету Міністрів. При цьому може виникнути проблема з лобіюванням, запобігти якій можна завдяки розробці окремого документа, де б містилися фіксовані принципи, цілі та механізми державної інвестиційної підтримки.
З іншого боку деякі науковці висловилися за виокремлення не цілих галузей, а певних підприємств за принципами їхнього інноваційного та експертного потенціалу, а також затребуваності на внутрішньому ринку.
Проте Микола Азаров виступив із застереженням щодо підтримки окремих підприємств та продукції. Він нагадав, що запропонований підхід може суперечити правилам Світової організації торгівлі. Але вихід знайшли: треба надавати інвестиції підприємствам не як виробникам конкретної продукції, а як таким, що реалізують інноваційні проекти.
Зустріччю з експертами глава уряду залишився задоволений, зазначивши, що він почув багато цікавих, а головне — корисних думок. Тож пропозиції та доповнення обов’язково буде враховано.