"Історичне обличчя міста стирає час"

Владислав КИРЕЙ
2 жовтня 2012

ІСТОРІЯ — СУЧАСНІСТЬ

Творіння знаменитого архітектора Городецького у Черкасах потрібно негайно рятувати

Якось один із колекціонерів приніс листівки з фотографіями старих Черкас. Як же цікаво було роздивлятися вулиці та площі, якими ходили наші предки! Гортаючи такі раритети, ще більше усвідомлюєш, наскільки невблаганний час. Він кладе свою печать на всі куточки історичного минулого, змінює архітектурне обличчя міста до невпізнанності і залишає свій відбиток на всіх без винятку будівлях — навіть якщо до їх створення «приклав руку» всесвітньо відомий архітектор Владислав Городецький.

Навішавши на архітектурну пам'ятку ліхтарі, бізнесмени вважають, що зробили все для її збереження. Фото Сергія КРИНИЦІ

Спорудивши в Україні понад 30 будівель, він віддав належне й Шевченковому краю. Достеменно відомо, що саме він будував гімназії в Умані та Черкасах. Та й кілька інших споруд, зведених у роки перебування знаменитого зодчого в цих краях, зазнали впливу його архітектурного бачення. І хоч автор знаменитого київського «Будинку з химерами» у своїх проектах не завжди віддавався невтримному польоту фантазії, все-таки його будівлі одразу вгадуються за стилем, якому притаманні модерн і особлива вишуканість. Кожна споруда ввібрала жагучий темперамент свого творця, його естетику. Черкаси зобов’язані Городецькому спорудженням вишуканого приміщення у стилі модерн для жіночої гімназії, церкви, земського громадського банку, різноманітних торговельних приміщень. 

Нині ці примітні споруди далеко не в найкращому стані. Як кажуть представники місцевої влади, їм зараз просто не до них. Приміром, від колишнього Рибного ряду, збудованого за ескізом Владислава Городецького на початку минулого століття, вже мало що лишилося. І тільки одиниці серед місцевих знають, що живуть поряд із пам’яткою архітектури початку двадцятого століття. Перехожі не помічають напису, що сховався за бур’янами. А тим часом на ньому й дату можна прочитати  — 1909 — і викарбувані слова «Рыбный рядъ». Нині приміщення використовується як склад, нікому немає діла до його походження. Хоча, як вважають історики, ця споруда в центрі міста, поблизу якої колись був Михайлівський ринок, є живим свідком не такої вже й сивої давнини, коли тут велася жвава торгівля, вирувало життя.

Інші споруди зовні в дещо кращому стані, але тільки завдяки орендарям, які експлуатують їх та зберігають, як можуть. Приміром, приміщення колишнього громадського банку, незважаючи на зусилля редакції газети «Черкаський край», яка самотужки підтримує його, потребує серйозного капітального ремонту. Бізнесова структура, яка за згоди місцевої влади збудувала на першому поверсі ресторан, замість того, аби допомогти в ремонті архітектурної пам’ятки історії, спотворює її прибудовою літнього залу для своїх завсідників. І це попри меморіальну табличку на стіні, яка вказує, що у будинку працював видатний поет сучасності Василь Симоненко, тут розміщений кабінет-музей поета і журналіста. Потребує капітального втручання ремонтників і приміщення колишньої жіночої урядової гімназії у самому центрі міста, де нині Центр дитячої та юнацької творчості.

Як пояснює головний архітектор Черкас Микола Упир, до масштабної реконструкції творінь славетного зодчого досі не доходили ні руки, ні гроші. На реставрацію знадобиться кільканадцять мільйонів гривень. Де їх узяти? Однак втрачати надії не слід. Щось знайдуть у місцевих бюджетах, чимось допоможуть підприємці.

Як запевнив перший заступник міського голови Черкас Віктор Беззубенко, черкаські пам’ятки архітектури будуть збережені. До того ж реставрації і відновлення потребують не лише будівлі Городецького. Потребує реконструкції центральна частина міста, вулиця Хрещатик та інші не менш цінні об’єкти обласного центру. У свою чергу голова облдержадміністрації Сергій Тулуб зобов’язав долучити до вирішення цієї проблеми і представників місцевого бізнесу.

Хотілося б вірити, що буде саме так, як обіцяють представники влади. Але, як свідчить практика, шлях від сказаного до зробленого буває дуже довгий. Чи витримають безцінні творіння вплив вітру, дощу, морозу? А головне — чи не розсиплються на порох від байдужості деяких чиновників? 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua