Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №869 від 1 червня 2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (газета «Урядовий кур’єр» № 151 (4549) від 18.08. 2011 р.).
Коментуючи прийняття цієї постанови, член Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг Юрій Хіврич, зауважив, що в країні вироблено один для всіх порядок формування тарифів на тепло, воду, на утримання житлових будинків, на газ і електроенергію.
Чиновник уточнив, що раніше постановою Кабміну був затверджений порядок формування тарифів на воду і тепло. Коли Національна комісія регулювання електроенергетики взяла на себе ці функції, вона сформувала свій порядок. Тому вийшло так, що для підприємств, які отримують ліцензії в облдержадміністрації, діяв один порядок, а для ліцензіатів - другий. Щоб уникнути суперечностей, обидва документи доопрацювали і виробили єдиний порядок для формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води; тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення; тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також порядок розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію та встановлення роздрібних цін на природний газ для населення.
У свою чергу член НКРКП Валерій Кальченко додав, що такі порядки щодо формування тарифів на теплову енергію, питну воду, газ, електроенергію для постачання населенню діяли окремо, але вони не передбачали формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також у них не було визначено структури собівартості тарифу.
«Щоб отримати структуру собівартості тарифу, ліцензіат йшов у цінову інспекцію, формував і захищав свої витрати, і цінова інспекція робила висновки про собівартість однієї гігакалорії або одного метра кубічного питної води. З цими висновками ліцензіат йшов до місцевих органів місцевої влади, і ті приймали рішення і встановлювали тариф. Після цього не було зворотного зв'язку, як та структура тарифу виконувалася ліцензіатом під час виконання своїх зобов'язань. На сьогодні ліцензіат буде захищати як рівень тарифів, так і структуру собівартості. І контролюватися будуть витрати за структурою собівартості», - пояснив він.
Для послуг з виробництва, транспортування та постачання теплоенергії, централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення документом визначаються одиниці калькулювання собівартості, вимоги щодо написання річних планів ліцензійної діяльності (термін дії - 5 років), склад планованих витрат (прямих і непрямих витрат , адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат), порядок визначення планового прибутку. Також визначається порядок формування одноставкових і двоставкових тарифів та їх коригування для послуг з теплопостачання, опалення і постачання гарячої води.
Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд, а також прибудинкових територій формуватимуться за окремими формулами. Формула встановлена і для роздрібних тарифів на електроенергію та середньозваженої ціни реалізації природного газу.
Постановою №869 визнано такими, що втратили чинність, постанови КМУ, зокрема: постанова КМУ від 10 липня 2006 р. № 955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» (Офіційний вісник України, 2006 р., № 28, ст. 2019); постанова КМУ від 12 липня 2006 р. № 959 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого опалення; постанова КМУ від 5 вересня 2007 р. № 1094 «Про внесення змін до Тимчасового порядку установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення» (Офіційний вісник України, 2007 р., № 67, ст. 2580) тощо.
З повним текстом постанови КМУ №869 можна ознайомитися в газеті «Урядовий кур’єр» №151 (4549) від 18.08. 2011 року або на сайті в розділі «Документи».