ЦІКАВО. Чому в селі Тимошівка Кам’янського району на Черкащині відкрили у школі музей відомого польського композитора Кароля Шимановського і присвоїли їй його ім’я? Бо 3 жовтня 1882 року пан Кароль народився у Тимошівці, там провів дитинство та юність. Це село перейшло у спадок його батькові Станіславу Шимановському від діда Фелікса у 1880 році.
Перші заняття з музики за сімейною традицією розпочалися в Кароля в семирічному віці під керівництвом батька, музиканта-аматора, який грав на віолончелі. Дізнавшись1891 року, що неподалік у селі Орлова Балка у брата перебуває знаменитий український композитор Микола Лисенко, Станіслав Шимановський запросив його в Тимошівку, щоб почути думку про музичні здібності Кароля. Їх Микола Лисенко оцінив високо і передбачив маленькому музиканту з Тимошівки велике майбутнє.
Заохочувала своїх дітей до мистецтва й літератури й мама Кароля: Фелікс, Кароль, Станіслава стали музикантами, а Зоф’я — письменницею. Зоф’я у своїх спогадах згадує українські народні пісні, які лунали з полів, зокрема «Ой з-за гір, з-за гір вилітав сокіл»… Усе це відобразилося в майбутніх творах Кароля Шимановського. Не випадково польські рецензенти незмінно підкреслювали, що у творах молодого композитора — «смутні мотиви його рідної України».
Важливу роль у становленні Кароля як музиканта й композитора відіграла Приватна музична школа Нейгаузів (родичів Шимановських), яка вважалася однією з кращих у Єлизаветграді, а в 1898 році отримала з Петербурга офіційний статус за сприяння композитора Олександра Глазунова.
Дуже переживав Кароль смерть батька восени 1905 року. Втіху знаходив у творчості. 2 лютого 1906 року в залі Варшавської філармонії відбувся перший концерт членів «Видавничого товариства», в якому прозвучали і твори Кароля. Концертна увертюра для оркестру і фортепіанні твори у виконанні 17-річного Генріха Нейгауза, а також варіації на польську народну тему, чотири етюди. Окрилений успіхами цих концертів, Кароль приступив до створення першої симфонії, а в 1909—1910 роках працював над другою. 1910 рік був для нього пам’ятним. На композиторському конкурсі у Львові, присвяченому 100-річчю з дня народження Фредеріка Шопена, Кароль Шимановський виборов першу премію. Його авторитет щодалі зростав. Рейнгольд Глієр запросив композитора на посаду професора у Київську консерваторію. Подальша творча діяльність Кароля Шимановського тривала в Єлизаветграді, куди він переїхав жити і де були написані його останні в Україні твори.
У шкільному музеї широко представлено творчість Кароля Шимановського, зокрема титули творів, виконаних у перших концертах. Експонуються фото Миколи Лисенка і спогади його сина Остапа про відвідини Тимошівки, знімки з дитячих років композитора, його братів та сестер тощо. Тут і текст письменника Ярослава Івашкевича, далекого родича Кароля, в якому він описує і згадує Тимошівку.