Дедалі частіше осередками культурницького життя, цікавого дозвілля, гуртування людей стають сільські бібліотеки. І не поспішаймо з висновками, мовляв, це вже було, тож варто лише просто повернути стрілки годинника назад. У сьогодення свої особливості.
У бібліотеці Кіптівської об’єднаної територіальної громади, що на Чернігівщині, можна зустріти літніх людей, які через скайп спілкуються з родичами. Старшокласники узвичаєно користуються комп’ютером, щоб підготувати реферат, а молодь після робочого дня знаходить час для ознайомлення із соціальними мережами.
Для користувачів бібліотеки працює комп’ютерний клас, а інтернет оплачують за рахунок бюджету ОТГ. Тож не дивно, що місцеві пенсіонери охочіше почали навчатися комп’ютерної грамотності. Зріс інтерес і до читання передусім тому, що книжковий фонд поповнюють новою літературою та періодикою. Бібліотекар частину робочого часу працює книгоношею: виконує книжкове замовлення тих односельців, які за станом здоров’я не можуть самостійно відвідати читальню.
Недавно тут відкрили клуб мандрівників, охочих до подорожей рідним краєм, а згодом організовуватимуть виставки творів декоративно-прикладного мистецтва, створених руками земляків.
Відроджуються публічні бібліотеки і в сусідніх селах та містечках — Острі, Десні, Носівці тощо.
«Це перевірений європейський досвід місцевого самоврядування, який поширює в нас Рада Європи, коли кожна громада обирає власний шлях розвитку, самостійно вирішує, на що передусім витрачати бюджетні кошти, — прокоментував менеджер Програми РЄ «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні» Андрій Гук.
Люди і обрана ними влада щодень переймаються не лише економікою, бізнесом, прибиранням, асфальтуванням доріг чи впорядкуванням території, а й мають культурні, освітні та інші потреби. Вільний доступ до інтернету, цікаве колективне дозвілля, сільська читальня, де затишно і тепло, створюють комфортні умови для буття людей на їхній землі, а саме це мета розпочатої в нашій країні реформи.
Марія ЛАГІДНА
для «Урядового кур’єра»