Сьогодення рибної галузі, однієї з найнепрозоріших, — результат антиреформ. Тому перед керівником Держрибагентства постає питання відкритості роботи галузі, прозорості кадрової політики (конкурсні засади). Про це в Будинку уряду заявив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко під час спільного брифінгу з головою Держрибагентства Яремою Ковалівим.
Міністр вимагає ліквідувати серйозну корупційну складову в галузі. «Наглядові та квотні функції підлягають зміні відповідно до євростандартів. Потрібна й чітка галузева програма зменшення імпортозалежності. Маємо величезний внутрішній потенціал ставків, річок, морів. Щоб підняти галузь, потрібні інвестиції», — окреслює міністр завдання керівникові агентства.
І додає ще одне: знайти правильний баланс між екологічним (судноплавство, днопоглиблення тощо) та комерційним питаннями. Адже нині Мінагрополітики з Мінінфраструктури в напрямі розвитку транспортної логістики Дніпром розробляють документ, який виведе Україну (річкове перевезення від загальних транспортних –– лише 2%) принаймні на рівень Франції (25%).
Ярема Ковалів каже, що знає, яким шляхом іти в реформуванні такої проблемної галузі. «Розроблено напрями реформ, щодо кожного з них створюються конкретні дорожні карти, триває розробка багатьох нормативних документів, які встановлять прийнятні правила гри, жорстоко боротимуться з корупціонерами. Насамперед зосередимося на реформуванні органів рибохорони, питаннях, пов’язаних з дозвільними документами, щоб залучати інвестиції, а рибалкам дати змогу легше працювати, збільшувати обсяги виробництва і забезпечувати українського споживача українською продукцією», — каже він.
І пояснює, що Україна має один з найбільших водних масивів у Європі та світі, а за забезпеченістю власною рибною продукцією пасе задніх. Держава може збільшити вилов риби в 4—5 разів і на 80% відмовитися від імпорту. «Але проблема в тому, що займатися прозорим бізнесом в галузі фактично неможливо. Через тотальну корупцію в органах рибохорони галузь інвестиційно неприваблива. Ці органи, на жаль, — частина браконьєрства, покривають браконьєрів, заробляють на цьому. Сприяє цьому ситуація з оплатою праці: звичайний рибінспектор отримує 1,5 тисячі гривень (і це прямий заклик до корупції), а має бути 6—8 тисяч, щоб реформа дала позитивний результат. А головне — ми не знаємо достовірно запасів риби в наших водоймах, кількості виловленої риби. Тож не дивно, що галузь у такому стані», — підкреслює Ярема Ковалів.
Щоб знати реальну картину з виловом у країні, рибну продукцію також сертифікуватимуть за євростандартами. За інформацією Яреми Коваліва, вже розроблено відповідний план сертифікації. Очільник відомства рішуче налаштований на позитивні зміни в галузі.