За останні 7 місяців поголів’я рогатої худоби на Луганщині зменшилося на 845 тварин. Найбільшою втратою стала ліквідація 330 корів, яких тримали в підсобному господарстві новопсковського підприємства «Укртрансгаз». За словами директора департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Григорія Кравченка, керівники підприємства й прості селяни пояснюють небажання тримати корів тим, що справа ця витратна, економічна ефективність її низька, молоко нікуди дівати. Молокозаводи затоварені продукцією, тож нову сировину не приймають. Через це ситуація з тваринництвом на Луганщині близька до катастрофічної.

«Перервався ланцюжок виробник—переробник—покупець. На жаль, 68% жителів області, тобто майже всі покупці молокопродуктів, залишилися на окупованій території. А виробництво і переробка — на території, підконтрольній Україні. Наприклад, на Марківському сироварному заводі нині близько 200 тонн сиру, який не можуть продати. Гроші виведені з обороту. Підприємство не може купувати нову молочну продукцію, бо немає реалізації», — розповідає Григорій Кравченко.

За його словами, така сама ситуація на інших підприємствах краю. Понад 100 тонн вершкового масла скупчилося на Кремінському, Старобільському, Біловодському заводах. Там не розпродано і по кілька десятків тонн сиру. «Але, думаю, ситуацію найближчим часом виправимо — за допомогою створення логістичних центрів», — упевнений він.

Про що йдеться? Спроби селян Троїцького, Новопсковського, Білокуракинського районів запропонувати свою молочну продукцію Куп’янському молокозаводу і підприємству «Вімбільдан» на Харківщині виявилися безуспішними. Вивезти молочну продукцію за межі області проблематично. А ось у разі відкриття логістичних центрів, де можна буде її продавати, питання можна вирішити. Для 68% жителів, які волею долі залишилися на не підконтрольній Україні території, сир та вершкове масло, а особливо сметана, стали справжніми ласощами через високу ціну на ці продукти в магазинах самопроголошеної так званої республіки. Тож на ярмаркову торгівлю, яку планується розгорнути в логістичних центрах України, уже нетерпляче чекають старі, малі та просто любителі молочної продукції.

А ТИМ ЧАСОМ

АТО позначається на врожаї

Середня врожайність — 26 центнерів з гектара — менша від прогнозованої. Вона зумовлена зокрема тим, що посівну кампанію під урожай нинішнього року в 2014-му довелося затягнути майже на місяць через бойові дії. До того ж не виправдалися сподівання, що запрацює на повну потужність сєверодонецький «Азот». Тож знизити ціну міндобрив не вдалося — підживлювали рослини по мінімуму. Посіви вийшли слабкими, що позначилося в цілому на врожаї.

За даними Григорія Кравченка, намолотили 776,8 тисячі тонн ранніх зернових та зернобобових. Власне, для потреб краю потрібно заготовити приблизно 100 тисяч тонн. Попри низьку врожайність, зібрана озима пшениця високої якості: II—III класу.

Водночас уже почали підготовку до посіву озимих культур. І брак кредитів для сільгоспвиробників, замала кількість добрив (в області їх не виробляють, а в інших регіонах вони занадто дорогі), а також бойові дії можуть знову негативно позначитися на майбутньому врожаї.