Закарпаття, як відомо, єдине з-поміж інших регіонів України, де досі немає затвердженого облрадою Перспективного плану формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Це створює немало правових колізій і проблем, оскільки без нього немає оптимального варіанту майбутнього базового адміністративно-територіального устрою області і його бачення обласною владою. Звісно, сам Перспективний план не є догмою і реальні конфігурації створюваних об’єднаних громад в Україні через різні обставини не так вже й рідко відрізняються від планових. Головне, щоб зберігався принцип добровільності створюваних громад, щоб вони були справді спроможними за комплексом зрослих ресурсних і фінансово-бюджетних характеристик, адже вони по суті стають міні-районами.
На Закарпатті була спроба затвердити Перспективний план сесією облради минулого скликання ще у серпні 2015 року. Щоправда, тодішня регіональна влада спочатку закрила очі на подрібнення потенційних об’єднаних громад, яке не відповідало урядовій методиці. Депутати минулого скликання врахували майже всі «пропозиції» з районів, що в підсумку дало аж 94 громади на область. Відтак, уже щоб «насолити» новопризначеному голові облдержадміністрації Геннадію Москалю, обласна рада провалила голосування на сесії облради у серпні 2015 року і з цього, кількісно роздутого, проекту Перспективного плану.
Кількамісячною паузою, пов’язаною з місцевими виборами 25 жовтня 2015 року, працівники управління архітектури і містобудування облдержадміністрації, експерти Регіонального офісу реформ та Асоціації міст України у Закарпатській області скористалися, щоб розробити справді об∂рунтований і збалансований проект Перспективного плану. Він мав би максимально враховувати комплекс специфічних умов Закарпаття, з одного боку, і вимоги урядової методики — з другого.
Специфіка Закарпаття включає відомі природно-географічні, історичні, етнокультурні, мовні, демографічні, прикордонні, природоохоронні й рекреаційні та інші особливості регіону, на які «накладається» просторова мапа із 337 нинішніх місцевих рад. Внаслідок аналітичного опрацювання і збалансованого моделювання уже в січні 2016 року з’явився нинішній варіант Перспективного плану в кількості 53 об’єднаних територіальних громад.
Проект «53 ОТГ Закарпаття» уже тричі пройшов обговорення в органах місцевого самоврядування і серед громадськості: в січні у Закарпатському дискусійному клубі розвитку і реформ «Інтелектуальна платформа»; у лютому — на IV Форумі місцевого самоврядування Закарпаття «Реформи задля гідного життя»; у серпні на 2-му засіданні Регіональної платформи розвитку і реформи місцевого самоврядування, сформованої Закарпатським регіональним відділенням Асоціації міст України в межах розширення діяльності створеного у 2016 році Регіонального офісу впровадження реформи децентралізації. Відповідні пропозиції і рекомендації суспільного обговорення, як і врахування динаміки формування нових об’єднаних територіальних громад на Закарпатті у 2016 році, були внесені в остаточний проект Перспективного плану.
Щоправда, затребуваним владою цей проект виявився аж на початку жовтня 2016 року, коли на адресу Офісу реформ у Закарпатській області надійшов відповідний лист з облдержадміністрації. Нині є сподівання на те, що переданий експертами проект Перспективного плану, нарешті — після більш ніж річної паузи — буде розглянуто і обговорено відповідною робочою групою, а відтак — внесено на чергову сесію обласної ради. Тим паче, що в його підготовці активну участь брало і управління архітектури й містобудування Закарпатської облдержадміністрації.
Реформа з децентралізації, як свідчать результати річної діяльності створених і успішних об’єднаних територіальних громад, є найбільш важливою з усіх розпочатих у 2014 році реформ в Україні. А гасло «Сильні громади — сильна держава» перестає бути декларативним. Ба більше, в нинішніх умовах військового конфлікту на сході України децентралізаційна реформа посилює і національну безпеку держави. Попри свідомий і несвідомий опір тих, хто є супротивниками децентралізаційної реформи, процеси створення спроможних громад на 1-му етапі та радикальна зміна територіальної організації влади в країні через конституційну реформу на 2-му етапі, здобуваючи прихильність громад, пробивають собі дорогу.
У народі кажуть, що крапля камінь точить. Щодо Закарпаття, то «крапель», які змусили депутатський корпус змінити ставлення до децентралізаційних процесів, повинно було впасти чимало. Залишилось дочекатися результату.
Іван ДЕМ’ЯНЧУК,
координатор Центру розвитку місцевого самоврядування
(Офісу реформ) у Закарпатській області
для «Урядового кур’єра»