Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Чи бували ви на святі борщу в селі Борщівка Костопільського району? Вочевидь, саме тут він найсмачніший. А в етнорезиденції «Ладомирія» в Радивилові, де відтворюють український народний одяг? А на «Культурному барбакані» в древньому Острозі? Чи вже знайомі з творчим брендом Рівного – «Креативну книгу» – від письменниці та вишивальниці Олени Медведєвої?
Якщо ні, вам до нас, на Рівненщину. А щоб чітко спланувати свій культурний вояж, перегорніть ще «теплий» (бо щойно з друку) каталог «Креативні маршрути успіхів громадами Рівненщини». Це – своєрідний вінець 5-місячної роботи Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України та Українського культурного фонду. 65 культурно-мистецьких об’єктів у 23 об’єднаних територіальних громадах, 19 творчих колективів та 7 фестивалів – Всеукраїнських і локальних, які проходять у гостинному поліському краї, – все це є в каталозі. Та це лише частинка тих культурно-мистецьких надбань, якими багата Рівненщина і які вона радо презентує туристам.
– У перевагах децентралізації в різних її вимірах ми переконуємо жителів краю з 2015-го року, – каже виконавчий директор Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України Тетяна Грещук. – Тож на добровільному етапі в області утворилося 48 об’єднаних громад. Після виборів 25 жовтня їх буде 64. І тут менеджери з питань культури постають перед новими викликами: як реформувати клуби та будинки культури? Як працювати з молоддю, а як урізноманітнити життя старшого покоління? Як зробити так, щоб культура в громаді фінансувалася не за залишковим принципом? Саме для того, щоб дати відповіді на ці запитання, ми й створили проєкт, який підтримав Український культурний фонд. До того ж, сучасний менеджер має володіти сучасними інноваційними навичками планування розвитку культурної сфери, її промоції, мати навички формування відповідної стратегії розвитку своєї громади.
І децентралізатори знову пішли в громади: цього разу культурними маршрутами. Неначе перлинки, що розсипалися по історичній рівненській землі, підіймали вони надбання, які живуть серед людей у глибинці. І ті перлинки засяяли новим, досі незнаним сяйвом. Як і люди, що їх плекають. Скільки ж то талантів відкрили для себе і для інших, подорожуючи рідним краєм? Тобто, коронавірус став, по суті, поштовхом для гарної й, головне, потрібної для людей справи. А учасники проєкту – менеджери громад із питань культури – єдиною дружною родиною.
– Після перших двох місяців жорстких карантинних обмежень і суцільного онлайну люди почали шукати живого спілкування, в буквальному значенні йти за емоцією. А духовну емоцію дарує нам насамперед культура, – каже менеджер проєкту Анна Кульган. – За цих п’ять місяців ми побачили, як змінилася психологія самих менеджерів. Вони переконалися, що їхні ідеї генеруються й набувають глибшого сенсу. І в цьому, мабуть, головний підсумок нашої спільної роботи.
До речі, аби й надалі працювати в унісон, Рівненське регіональне відділення Асоціації міст України та менеджери з питань культури підписали меморандум про співпрацю: створений сучасний комунікативний майданчик для обміну професійним досвідом. А каталог «Креативні маршрути успіху громадами Рівненщини», вже в електронному варіанті, з’явиться на сайтах усіх громад краю та установ культури.
«Якщо ми економимо на культурі, то за що ми тоді воюємо?» — ці слова належать прем’єр-міністру Британії часів другої світової Уїнстону Черчіллю. Але ж як актуально звучить ці слова для сьогоднішньої України, чи не так?