БЕЗПЕКА
Закриті шахти загрожують і людям, і
будинкам
Кривий Ріг - місто протяжністю понад 100 км - будувався і розвивався разом із шахтами. Тому житлові райони тут межують із шахтними полями. Саме ця близькість і спричинила нинішню нагальну проблему Кривбасу - небезпеку виникнення аварій через некерований самообвал порожнин, що утворюються в процесі видобутку руди підземним способом. Експерти зазначають, що останнім часом руйнівних явищ побільшало.
13 червня минулого року на шахті ім. Орджонікідзе після планового масового вибуху просіла земна поверхня разом із масивом порід, утворивши провалля на площі 16,5 га. Загинув водій ДП "Науково-дослідний гірничорудний інститут" -провалився під землю разом з машиною. 17 серпня 2010 року в центрі Кривого Рогу неподалік від центрального ринку провалився грунт, утворилася вирва діаметром 18 м і об'ємом 1500-1600 куб. м. Це обрушення земної поверхні сталося у шахтному полі шахти "ГПУ", закритої ще в 1972 році. Тільки дивом ніхто не постраждав.
Особливу небезпеку на Криворіжжі становлять ділянки гірничих відводів шахт, закритих у першій половині минулого століття. Видобуток руди тоді проводився на незначній глибині (від 20 до 300 м). Нині до цих ділянок безпосередньо наблизилися житлові й промислові зони міста, але докладної інформації про розташування порожнин, які утворилися на місці колишніх шахт, немає. Документація до- і післявоєнних часів не збереглася.
Представники Держгірпромнагляду, директори науково-дослідних, проектних інститутів та науково-виробничих підприємств проаналізували стан порожнин Криворізького залізорудного басейну й шляхи усунення шкідливого впливу підземних гірничих робіт на будівлі, споруди та природні об'єкти.
Зокрема, за словами директора ДП "Державний проектний інститут "Кривбаспроект" Володимира Перегудова, шахта "Гігант" утворила порожнини в 7 млн куб. м в густозаселеній частині міста. Однак ці підземні камери небезпеки не становлять. До того ж вони перебувають під постійним контролем. А ось достовірних відомостей про зону воронок давно закритої "нічийної й безгоспної" шахти "ГПУ" немає. Та й автодорогу на прилеглих територіях прокладено над порожниною, і розташований поряд торговельний центр побудовано без свердловинної розвідки порожнин. Де гарантія, що не станеться чогось непередбачуваного? Також проблемою залишаються звалища побутового і промислового сміття в заборонених зонах.
Як же змінити ситуацію? Фахівці пропонують у найкоротший термін затвердити відповідну державну цільову програму на період до 2015 року. Необхідно, зауважують вони, визначитися з підприємством, на баланс якого варто передати колишні відводи закритих шахт. Далі це підприємство має слідкувати, аби в зону можливого воронкоутворення від порожнин в центральному районі Кривого Рогу, люди не могли потрапити навіть випадково, а також провести відповідну свердловинну розвідку.
Крім того, науковці розроблятимуть програму зі створення геоінформаційної системи спостереження шахтних виробок та порожнин Кривбасу для прогнозування техногенних явищ. Як пояснив міський голова Кривого Рогу Юрій Вілкул, державна програма буде спрямована на виявлення порожнин, створення їх карти та системи моніторингу. На це потрібно приблизно 92 млн грн. Окремого фінансування потребує заповнення порожнин, загальні обсяги яких поки що не відомі.
ФAХІВЦІ ЗAСТЕРІГAЮТЬ
Основні чинники, що можуть призвести до природно-техногенних катастроф у Кривбасі:
* утворення порожнин під час підземного видобутку залізних руд;
* складування значних обсягів твердих і рідких відходів;
* порушення природного гідрогеологічного режиму регіону внаслідок відпомпування шахтних і кар'єрних вод з гірничих виробок та експлуатації гідротехнічних споруд гірничими підприємствами;
* брак системи моніторингу стану довкілля, яка б забезпечила отримання інформації про геологічне середовище Кривбасу та процеси, що відбуваються внаслідок господарської діяльності гірничих підприємств.