За словами міністра екології й природних ресурсів Остапа Семерака, на місцях часто ці кошти витрачаються на геть інші цілі:
— Щодо змін на місцях. Природоохоронна робота відчутно страждає, зокрема, через відсутність у нашого міністерства облуправлінь, які були знищені псевдореформою у 2011 році. Це дуже погіршує можливості комунікації між територіальними органами влади і Мінприроди.
Розумію, що у часи скорочення видатків відновлення колишньої структури неможливе. Тому треба будувати співпрацю між міністерством, департаментами екології ОДА та екологічними комісіями облрад. Зокрема, щодо витрачання коштів екологічного податку. У 2016 році зібрано 1,8 млрд. гривень екоподатків. З них лише 20%, тобто десь 360 мільйонів залишається на національному рівні, і на їх витрачання Мінприроди може якось вплинути, решта ж передається на місця. Ними розпорядяться обласні (55 % від суми ) та місцеві (25%) ради. На жаль, часто ці чималі кошти витрачаються не за призначенням — ремонтують дороги, купують обладнання для лікарень. Мер одного з найбільш забруднених міст якось звернувся до мене з пропозицією на ці кошти закупити рентген-апарати для міських поліклінік. Уявляєте цинізм? Замість витратити кошти на зменшення забруднень, і, відповідно, захворювань легень, купують апарати.
Повний текст інтерв’ю з Міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком: «Попри шалений спротив старих схем, реформи відбуваються» читайте тут.