"Купуючи житло, порадьтеся з юристами"

4 грудня 2015

Безлад у будівельній галузі, який спостерігається протягом останніх років, призвів до того, що у столиці новобудовам радіють лише ті, хто їх зводить. Нехтування чинним законодавством, а то й просто здоровим глуздом, спричинило хаотичну забудову міста, в тому числі і його історичної частини. Київській владі періодично нагадують про виключення історичних пам’яток столиці зі списку ЮНЕСКО, а новітні хмарочоси, обкладені вогненебезпечним утеплювачем, або горять, як свічки, або ж тріщать і обвалюються через неякісні фундаменти. Так днями сталося з будинком, зведеним у Києві одним із кримських очільників-сепаратистів. 

Є на столичному будівельному ринку ще одна біда, від якої потерпає чимало інвесторів. Причому не крутих бізнесменів, що зводять торговельно-розважальні центри, а простих киян, які все життя збирали копійку до копійки на придбання власного житла. Усім відомий скандал із компанією «Еліта Центр» не поставив крапку на діяльності будівельних аферистів. Нині будь-який столичний ріелтор назве цілий список компаній, котрі зводять або вже навіть звели будинки, які треба обходити десятою дорогою, якщо не хочете втратити кошти.

Причини, через які варто оминати такі пропозиції, різні. Приміром, правоохоронці зупинили роботи на будівельному майданчику через відсутність прав власності на користування земельною ділянкою. Об'єкти забудови заблокували громадські активісти, обурені порушенням забудовником усіх можливих екологічних норм.

Інша пастка для інвесторів – «кидалова». Часто будівельні фірми, які споруджують новий будинок чи житловий комплекс, заманюють людей низькими цінами на житло. Громадяни вірять у на такі ласі пропозиції, без остраху вкладають кошти у своє майбутнє житло, а потім виявляється, що у забудовника або не вистачає грошей на завершення будівництва, або він збанкрутував чи перепродав права власності на будівництво об’єкта іншим будівельним організаціям. Ті в свою чергу вмикають лічильник і по-новому «доять» інвесторів, мотивуючи це проблемами з контролюючими органами чи іншими юридичними колізіями. Дірок у будівельному законодавстві вдосталь, ними і користуються спритні шахраї.

Щодо контролюючих органів, то інколи трапляється так, що всі дозволи в забудовника є, однак проблема в тому, як ці документи оформляли. Стоси паперів, до слова, не завжди потрібних, змушують забудовників шукати обхідні шляхи, які навпростець ведуть до корупційних схем. Наприклад, беруть дозвіл на будівництво п’ятиповерхового будинку, а виростає дев’ятиповерхівка. Або ж завідомо занижують категорії складності будівництва об’єктів, що призводить до зменшення витрат, чи постійно змінюють проекти вже під час робіт, що затягує будівництво і введення об'єкта в експлуатацію.

Та хоч би з яких причин відбувалося заморожування чи повне припинення будівництва, тим, хто вклав у нього кошти, не легше. Йдеться передусім про приватних інвесторів, які витратили всі свої заощадження на майбутнє житло. Адже отримати квартиру в будинку, який потрапив у реєстр проблемних, досить складно. Дієвих законодавчих механізмів щодо цього нині в Україні немає.

По-перше, кваліфіковані фахівці оперативно з’ясують всю інформацію про забудовника (як давно на ринку, яке житло вже є в його послужному списку, що відомо про об’єкт, який вас зацікавив).

По-друге, ретельно перевірять усю дозвільну документацію на будівництво. А це і рішення про відведення земельної ділянки, договір оренди землі (терміни повинні збігатися), технічні умови на комунікації (договір з водоканалом, газовим господарством), здійснять експертизу проекту, перевірять ліцензію щодо будівельної діяльності - чи вона «не ліва», дозвіл на проведення робіт тощо. Адже може статися, що і в добудований дім неможливо вселитися через те, що він не підключений до інженерних мереж. Причина - робочу документацію зовнішніх мереж не погоджено.

Тому якщо власної компетенції не вистачає, варто прислухатися до наших порад. Повірте, це убезпечить вас від великих неприємностей у майбутньому. І остання порада: не варто вірити в дешевизну, хоч би як ви намагалися зекономити. Річ у тім, що найнижча ціна житла в столиці - майже десять тисяч гривень за квадратний метр. Якщо ціна на новобудову надто низька (як у магазині), на товар вішають яскравий ярличок «Акція» і неякісний товар розпродується миттєво, як гарячі пиріжки. І наостанок: столичні чиновники офіційно заявили, що місто не підставлятиме своє плече тим, хто «повівся» на дешевизну.

Роман СКИБА
для «Урядового кур’єра»



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua