Павло КУЩ,
«Урядовий кур’єр»
У столичному офісі Національної спілки журналістів України відбулося вручення Національної премії за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка. Ця відзнака імені колишнього багаторічного керівника НСЖУ започаткована для нагородження окремих журналістів чи організацій за успіхи і суспільне визнання у відстоюванні права на свободу слова, боротьбі за високі професійні журналістські стандарти. Цьогорічним лауреатом став журналіст і блогер, колишній бранець проросійських незаконних збройних формувань «ДНР» Станіслав Асєєв.
Станіслава Асєєва співробітники «МГБ ДНР» затримали у Донецьку у травні 2017 року за сфабрикованими звинуваченнями у шпигунстві та диверсійній діяльності. Насправді його кинули за грати за іншу діяльність: за правдиві матеріали про справжнє життя в окупованому місті, надруковані в українських виданнях чи в соціальних мережах. А звільнити бранця «руського міра» донецького розливу вдалося аж наприкінці грудня 2019 року під час обміну полоненими. І саме про цей важкий період полону в катівні на базі колишнього заводу «Ізоляція» взявся розповісти журналіст у книзі «Світлий шлях: історія одного концтабору», яка готується до друку у «Видавництві Старого Лева».
«Ця книжка — не про війну. Сучасний концтабір просто у центрі Донецька, про який йдеться у книзі, просто вмонтовано у війну — і все ж мова принципово про інше. Кількість страждань та жорстокості, які відбуваються у таємній тюрмі МГБ, ставить питання про те, чи існує межа, яку людина переступити не здатна», — розповідає у передмові Станіслав Асєєв.
За попередньою інформацією, книга «Світлий шлях: історія одного концтабору» вийде у світ і з’явиться в продажу наприкінці листопада.