РИНОК
На Дніпропетровщині вперше в Україні створюється Громадський координаційний центр
Останніми роками на Дніпропетровщині з колись відомих підприємств легкої промисловості вижило не більше половини. Та й ті здебільшого працюють за давальницькими схемами на закордонні бренди. Наприклад, швейна фабрика ім. Володарського, яка розпалася на кілька малих структур. Решта підприємств у кращому разі зберегла хіба що приміщення, які здаються в оренду.
Однак нині в Дніпропетровську вирішили підняти полеглий легпром. Сприяти цьому має Громадський координаційний центр підприємств легкої промисловості "Дніпролегпром", який об'єднає швейні фабрики, майстерні тощо зі збереженням їхньої юридичної незалежності. Наразі зголосилися увійти в центр вісім потужних швейних підприємств області - шкіряно-галантерейні, з пошиву одягу, виробництва фурнітури, взуття, головних уборів. У подальшому в "Дніпролегпромі" планується створення дизайнерського центру, а також технологічного, торгового, юридичного, кадрового, економічного, виставкового і сировинного. І навіть власної торговельної мережі.
- Об'єднання, яке координуватиме центр, допоможе підприємствам ефективно розв'язувати цілий комплекс проблем, починаючи із закупок великих партій сировини, навчання працівників і закінчуючи маркетингом та логістикою, -пояснює заступник начальника управління розвитку споживчого ринку і підприємництва облдержадміністрації Олег Гавриш. - Може вийти замкнутий цикл. І фінансові ризики розподілятимуться рівномірно.
До того ж і владі буде зручніше допомагати об'єднанню, а не окремим фірмам, консультаціями, підтримкою при оформленні кредитів, забезпеченні кадрами, лобіюванні на законодавчому рівні тощо.
За словами О. Гавриша, зростання виробництва легкої промисловості в 2010 році становило 40%. Швейні підприємства працюють безпосередньо на споживчий ринок, мають значний експортний потенціал, забезпечують швидкий обіг капіталу і значні надходження до бюджету. Крім того, відродження галузі сприятиме створенню нових робочих місць.
На думку посадовця, швейне виробництво відродиться, якщо переорієнтується на внутрішній ринок, створюватиме і просуватиме власні бренди. Сьогодні ж на вітчизняний ринок швейні фабрики працюють лише на 10% своїх потужностей. Однак якість їхнього товару не викликає сумніву, про що свідчать виявлені факти підробок вітчизняної продукції.
- Центр підтримуватиме як середній, так і малий бізнес, але лише легальний, - підкреслює Олег Гавриш. - Багато цехів у підвалах уже готові вийти на легальний рівень. Їхній плюс -гнучке реагування на ринкові зміни.
Проект відродження легкої промисловості передбачив і закриття сировинної прогалини у виробничому ланцюжку. Адже брак якісної вітчизняної сировини - одна з нагальних проблем швейного виробництва. І тут промисловики мають надію на допомогу аграріїв. Цього року на Дніпропетровщині планується засіяти 300 гектарів льону в Широківському, Солонянському і Нікопольському районах. Льон - невибаглива культура, не виснажує землю, та й кліматичні умови для нього в регіоні сприятливі. На вигідну пропозицію влади вже відгукнулися кілька зацікавлених підприємств.
Дніпропетровську ініціативу щодо відродження легкої промисловості підтримало Держкомпідприємництва. Також розглядається можливість розробки пілотного проекту зі створення координаційно-профільних об'єднань підприємств легкої промисловості в рамках державно-приватного партнерства. А поки розробляють статут і товарний знак "Дніпролегпрому", центр уже отримав пропозиції з відкриття торгових домів в Ізраїлі, Росії, Словаччині та Німеччині.
Обсяги реалізації швейної продукції області в 2010 році становили 157 млн 110,67 тис. грн, що порівняно з 2009 роком більше на 53 млн грн. Середня щомісячна зарплата на окремих підприємствах галузі дорівнює 1200-2200 грн проти 1500 грн у 2009 році.