Попри війну Україні вдалося наростити експорт до Євросоюзу, який 2022 року становив 27,9 мільярда доларів. Цього досягнуто завдяки лібералізації торгівлі, зокрема ЄС прибрав квоти і мита для української продукції, а також автомобільні дозволи на період дії воєнного стану в Україні. Про це розповіла перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко.
«Усі запроваджені Євросоюзом кроки щодо лібералізації торгівлі з Україною дали змогу орієнтувати більшу частину торгівлі на ринок ЄС. За підсумками 2022 року 55% взаємного товарообігу припало саме на європейські країни. Ми й надалі працюватимемо, щоб ЄС продовжив чинність регламентів, які дозволяють Україні торгувати без квот і тарифів. З огляду на умови, в яких працює український бізнес, це було б дуже істотною підтримкою України на економічному фронті», — зазначила вона.
Щодо питання інтеграції до внутрішнього ринку ЄС перший віцепрем’єр-міністр зауважила, що це проміжний етап між угодою про вільну торгівлю та повним членством в ЄС. Ідеться передовсім про однакові права України з іншими державами-членами ЄС в усіх галузях: рух товарів (угода АСАА), телекомунікації, енергетика, митниця, безпечність харчових продуктів тощо.
До кінця року Україна планує підписати угоду АСАА. Це означає, що все промислове виробництво працюватиме за правилами ЄС, отже європейському бізнесу буде вигідно розташовувати виробництво для ринку ЄС на території України.
Щодо санкційної політики України, зокрема запровадження санкцій в галузі ядерної енергетики росії. «МАГАТЕ зафіксувало, що росатом порушив сім критеріїв ядерної безпеки, це компанія-терорист, яка має за це відповідати. Накладення санкцій на росатом — абсолютно логічний крок Президента і РНБО, і ми надалі тиснутимемо на країну-терориста. Нам потрібно синхронізуватися з європейськими й американськими партнерами задля того, щоб накласти санкції на всі компанії, які забезпечують постачання компонентів для російської армії», — цитує слова Юлії Свириденко Мінекономіки.